Коментар: Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі – «Закон про ЄСВ») (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці) за № 219-VIII від 02.03.2015 року (надалі – «Закон за № 219») було змінено нещодавно прийнятий порядок розрахунку понижуючого коефіцієнту для зниження розміру ставок єдиного внеску та перелік вимог, яким повинен відповідати платник для його використання. 13 березня 2015 року Закон за № 219 набув чинності. Даним законом передбачено, що до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску для платників єдиного внеску застосовується з понижуючим коефіцієнтом (надалі – Коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно наступні три умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному збільшилась на 20 і більше відсотків у порівнянні з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за весь 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

б) після застосування Коефіцієнту середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ. 

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за наступною формулою:

Коефіцієнт = середньомісячна база нарахування за 2014 рік ділиться на базу нарахування за звітний місяць цього року.

У разі застосування Коефіцієнту платник єдиного внеску зазначає про це в звіті за звітний період.

Наприклад, якщо в середньому на підприємстві (для прикладу, клас професійного ризику – 55, якому відповідає розмір єдиного внеску – 38,66%) з 5 працівників середньомісячна зарплата за 2014 рік складала 2500 грн., а в звітному місяці 2015 року, при тій самій кількості працівників, вже була 3500 грн., то понижуючий коефіцієнт дорівнюватиме 2500/3500=0,714

Тепер слід перевірити виконання наявності одночасно трьох умов, визначених законом:

1. База нарахування єдиного внеску збільшилася більше, аніж на 20% (була 2500 грн. стала 3500 грн., що відповідає 40%). Умова виконується

2. Розмір платежу єдиного соціального внеску складає до застосування коефіцієнту в 2014 році – 966,50 грн. (2500 грн. * 38,66%), а в звітному місяці з урахуванням коефіцієнту - (3500 грн. * 38,66% * 0,714 = 966,11 грн.), тобто розмір платежу за звітний місяць 2015 року менший, ніж середній платіж в 2014 році. Умова не виконується.

3. Кількість працівників не перевищує 200% середньої кількості працівників в 2014 році (було 5 і стало 5). Умова виконується

Отже, в поданому розрахунку треба збільшувати заробітну плату більше аніж на 1 тис. грн., щоб застосувати коефіцієнт, тобто фонд заробітної плати в порівнянні з минулим роком слід збільшити з 12 500 грн. (2 500 грн. * 5 чоловік = 12 500 грн.), як мінімум, до 17 506 грн., що нині доволі проблематично з огляду на загальну ситуацію в країні.

У цілому Закон є позитивним, в якому закладені більш реальні умови для його застосування в порівнянні з попередніми законодавчими нововведеннями, проте його в повній мірі можна застосувати лише тим підприємствам, які виплачували працівникам мінімальні заробітні плати, а решту видавали в конвертах, крім того має сенс застосовувати коефіцієнт для підприємств, де працює значна кількість працівників, а не два чи три, щоб суттєво відчути законодавчі нововведення.