четвер, 30 червня 2016 р.

Визначення походження товарів

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених ч. 2 ст. 36 МКУ. Під країною походження товару може матися на увазі група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення із метою визначення походження товару (ч. 3 ст. 36 МКУ).
Із метою визначення країни походження товару Головне управління ДФС м. Києва 20.05.2016р. видало лист №11293/10/26-15-12-01-18, яким роз'яснило, коли товари та послуги вважаються українськими.
   Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI, із змінами та доповненнями, код товару згідно з УКТ ЗЕД є одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається в податковій накладній при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.
Статтею 36 гл. 6 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI (далі - Митний кодекс) визначено, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.
   Згідно зі ст. 40 гл. 6 Митного кодексу, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями ст. 40 Митного кодексу.
    Критеріями достатньої переробки є:
1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
  Такі критерії достатньої переробки, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
    Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
   Враховуючи викладене, якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній не зазначається.
    Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.


четвер, 16 червня 2016 р.

До уваги перевізників: з 1 червня рух вантажівок при температурі вище 28ºC заборонено

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» Укравтодор інформує перевізників, що від початку літа рух автотранспорту загальною масою понад 24 тонни з навантаженням 7 і більше тонн на вісь за температури повітря +28ºС і вище заборонено всіма українськими автомобільними дорогами державного значення. Заборона діятиме протягом усього літнього періоду в денну пору доби з 10:00 до 22:00.

Для інформування водіїв вантажного транспорту про обмеження руху на автошляхах встановлено відповідні дорожні знаки та інформаційні панно. Для тимчасового відстою великогабаритних транспортних засобів вздовж доріг підготовлено понад 800 майданчиків. Проте, запровадження тимчасового відстою ускладнить перевезення швидкопсувного вантажу, адже для певної категорії товарів є обмеження щодо тривалості перевезення такого вантажу. Тривалість та інші умови перевезення вантажів, в тому числі швидкопсувних регулюється  Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997   № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Окрім цього, Держагентство звертає увагу перевізників на дотримання водіями вантажних транспортних засобів вагових параметрів і нагадує: ухваленою Кабінетом Міністрів 21 жовтня 2015 року постановою № 869 заборонено рух автомобільними дорогами загального користування державного значення вантажівкам загальною вагою понад 40 тонн, на дорогах місцевого значення - великогабаритному транспорту з навантаженням на вісь більше ніж 7 або фактичною масою понад 24 тонни. Тобто, ці обмеження діють постійно, незалежно від сезонного періоду та температури повітря.

Такі заходи необхідні для гарантування безпеки водіїв та збереження автодоріг.
Наразі, для контролю за дотриманням водіями вантажних транспортних засобів вагових параметрів на українських автошляхах працюють територіальні підрозділи Укртрансбезпеки та Національної поліції із залученням 33 пунктів габаритно-вагового контролю.

Водіям слід дотримуватися вимог встановлених заборонних та інформаційних дорожніх знаків і враховувати зазначену інформацію під час планування транспортних перевезень у літній період.

вівторок, 14 червня 2016 р.

НБУ намагається збільшити український експорт

НБУ 07.06.2016р. прийняв дві постанови №341 "Про внесення змін до деяких-нормативно-правових актів Національного банку України" та №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".
Головною метою прийняття зазначених постанов є  пом'якшення адміністративних обмежень, що повинно стабілізувати клімат на грошово-кредитному та валютному ринках. 
За статисткою, яку надає НБУ, починаючи з березня 2016р. відбувається перевищення пропозиції іноземної валюти над її попитом на міжбанківському валютному ринку. Такі зміни зумовлені підвищенням цін на сировину сировину на світових ринках та збільшенням попиту на українську продукцію, яка експортується до інших країн світу.
Крім того, НБУ повідомляє про те, що відбувається  поступове відновлення довіри до банківського сектору, про яке свідчить тривале зростання обсягу депозитів домогосподарств в національній валюті протягом тривалого періоду та поновлення зростання обсягу депозитів домогосподарств в іноземній валюті у квітні цього року. Окрім того, сьогодні присутні такі позитивні сигнали як тривале перевищення продажу населенням валюти банкам над її купівлею, а також наявність валютної ліквідності у банків, про що свідчить високий попит на державні облігації внутрішньої позики в іноземній валюті.
З огляду на такі позитивні зміни на  грошово-кредитному та валютному ринках,  НБУ 07.06.2016р. прийняв дві постанови №341 "Про внесення змін до деяких-нормативно-правових актів Національного банку України" та №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".
Прийнятими постановами НБУ пом’якшує вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб з 75% до 65%. Таке зменшення відсотку першочергово вплине на експортерів українських товарів та послуг.
            Також підвищено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти та банківських металів з 6 тис. до 12 тис. гривень в еквіваленті. Крім того обмеження щодо суми операції з продажу банківських металів не буде поширюватись на монети, вироблені з дорогоцінних металів (у тому числі інвестиційні монети України).
Постановою №341 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", спрощує порядок проведення валютно-обмінних операцій.
            По-перше, банки та фінансові установи, які здійснюють обмін валют, відтепер можуть змінювати курси купівлі та продажу іноземної валюти протягом операційного (робочого) дня. Це дозволить знизити для них ризики, які можуть виникати в результаті змін ринкової кон’юнктури протягом дня, і, як наслідок, зменшити спред між курсами купівлі та продажу іноземної валюти.
            По-друге, дозволено встановлювати різні курси купівлі та продажу іноземної валюти у касі банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділах, пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адресами. Завдяки цьому банки та фінансові установи зможуть краще реагувати на регіональні особливості валютного ринку.
            По-третє, при здійсненні готівкових операцій конвертації однієї іноземної валюти в іншу банкам дозволено використовувати власний комерційний курс, а не офіційний курс НБУ.
            По-четверте, розширено перелік іноземних валют, які банки та фінансові установи можуть конвертувати. Відтепер вони можуть здійснювати конвертацію готівки іноземної валюти не лише 1-ї групи, а й 2-ї групи Класифікатора іноземних валют.
            По-п’яте, Національний банк спростив документообіг при проведенні валютообмінних операцій. Як і раніше, фізична особа, яка бажає придбати іноземну валюту, має пред’явити документ, що посвідчує особу та її резидентність. Але відтепер касир має здійснювати копіювання сторінок відповідного документа та зберігати його у документах дня лише у випадках, коли сума купівлі іноземної валюти перевищує 150 тис. грн. Це дозволить зменшити витрати банків та фінансових установ на проведення валютообмінних операцій та пришвидшити їх для клієнтів.
            На думку Правління Національного банку, цей комплекс заходів має створити підґрунтя для детінізації готівкового валютного ринку.
            До тогож, НБУ прийнятою Постановою №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" змінив обмеження обсяг видачі готівки з рахунків клієнтів банків. Відтепер клієнти банків можуть знімати з рахунків готівку в іноземній валюті та банківських металах на суму до 100 тис. грн. на добу, замість 50 тис. грн. на добу. Також цілком знято обмеження на обсяг видачі готівки в національній валюті, яке досі становило 500 тис. грн. на добу. Таке рішення
З метою поліпшення інвестиційного клімату Правління НБУ прийняло рішення дозволити репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам за 2014-2015 рр. Постанова № 342 передбачає, що повернути такі дивіденди за кордон зможуть емітенти корпоративних прав та акцій, за якими виплачуються дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок в цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор. Для повернення за кордон дивідендів одна особа може обрати лише один уповноважений банк. Порядок зміни уповноваженого банку, що обслуговує ці операції, аналогічний до порядку, що передбачений для операцій з імпорту товарів.
            Для нівелювання впливу репатріації дивідендів на стан валютного ринку Національний банк встановив граничну суму дивідендів, яку дозволяється повертати за кордон. Протягом календарного місяця особа може повернути за кордон дивіденди лише у межах загальної суми, що не перевищує більшого з двох наступних граничних значень – 1 млн дол. США (в еквіваленті) або 10% від загального обсягу дивідендів, що підлягають/підлягали поверненню за кордон такою особою. Якщо ці 10% становлять понад 5 млн дол. США (в еквіваленті), то максимальна сума репатріації дивідендів протягом календарного місяця не може перевищувати 5 млн дол. США (в еквіваленті).
            Таке рішення, з одного боку, задовольнить потребу іноземних інвесторів в репатріації дивідендів, а з іншого боку, не буде спричиняти надмірний тиск на міжбанківський валютний ринок. В подальшому Національний банк має на меті дозволити репатріацію дивідендів за попередні роки до 2014 року, а також за 2016 рік.
            Зміни, окреслені в постанові № 342, окрім змін щодо репатріації дивідендів, набувають чинності 09 червня 2016 року і діють до 14 вересня 2016 року включно. Норми щодо репатріації дивідендів набувають чинності 13 червня 2016 року. Зміни, окреслені в постанові № 341 набувають чинності 15 червня 2016 року і не мають строку дії.

Ознайомитись із текстами постанов - http://www.bank.gov.ua/control/uk/index