Нові правила видачі дозволів на працевлаштування для іноземців

18 січня 2017 року КМУ було внесено зміни до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 р. № 437., з метою удосконалення діючих процедур. Така актуалізація Порядку матиме позитивний ефект і для роботодавців, і для працівників-іноземців.

Основними змінами до Порядку є наступні:

1) надано право на застосування праці іноземного фахівця на кількох керівних або управлінських посадах (за сумісництвом) (на даний час відсутні норми, які б регламентували питання сумісництва іноземців. Ні КЗпП України, ні інші нормативно-правові акти, не містять прямих норм, які передбачали б можливість отримання дозволу на працевлаштування іноземця за сумісництвом. Також в законодавстві відсутня і пряма заборона на працевлаштування іноземця за сумісництвом Тож врегулювання питання сумісництва іноземців є позитивним кроком в удосконаленні механізму видачі, продовження та анулювання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні);

2) визначено порядок та строки оскарження рішень регіональних центрів зайнятості про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії та анулювання дозволу (планується, що Мінсоцполітики буде затверджено відповідний Порядок оскарження та передбачається введення норми щодо повернення роботодавцю документів, поданих для продовження дії дозволу в разі відмови регіонального центру зайнятості у продовженні дії дозволу);

3) вводиться обов’язок роботодавця щодо укладення трудового договору (контракту) з іноземцем не пізніше ніж через 90 календарних днів від початку дії дозволу (також збільшено строк подання копії укладеного між роботодавцем та іноземцем трудового договору (контракту) з семи до десяти днів).

        Загалом прийняття вказаних змін спрямовано на розв'язання проблеми щодо видачі кількох дозволів на застосування праці іноземного працівника одночасно на кількох підприємствах на керівних посадах, визначення порядку оскарження рішень регіональних центрів зайнятості про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії, анулювання дозволу, визначення правових підстав для скасування анулювання дозволу стосовно роботодавця, який допустив несуттєві порушення, а також усунення двозначності тлумачення діючих норм Порядку з метою їх однозначного застосування.