Відшкодування вартості послуг адвоката в господарському процесі

Питання відшкодування стороні судового процесу вартості наданих їй адвокатських послуг іншою стороною, що програла процес, періодично висвітлюється в засобах масової інформації, однак остаточно розставити усі крапки над «і» в цьому питанні наразі не вдається. 

Спробуємо і ми підбити підсумки з актуальної для кожного адвоката проблематики.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У Правилах адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протоколом від 1 - 2 жовтня 1999 р. за 6/VI (надалі – «Правила адвокатської етики»), зазначається, що гонораром є передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди. 

ВИТРАТИ НА АДВОКАТА - СУДОВІ ВИТРАТИ

Послуги адвоката згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України віднесені до складу судових витрат (господарських витрат): судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи

У Роз’ясненні Арбітражного суду України від 04.03.1998 року за № 02-5/78 зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.12.2007 за № 01-8/973 конкретизує, що нормами процесуального права передбачено відшкодування лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. 

Таким чином, тільки послуги адвоката підлягають відшкодуванню та включенню до судових витрат сторони.

ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ АДВОКАТА ВИМІРЄТЬСЯ РОЗУМНІСТЮ ТА РЕПУТАЦІЄЮ

Що стосується розміру відшкодування вартості послуг адвоката, то у п. 11 Інформаційного листа від 14.12.2007 р. № 01-8/973 ВГСУ зазначається, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. 

У відповідності до Правил адвокатської етики при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги наступні фактори: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Таким чином, максимальний розмір оплати послуг адвоката хоч нормативно і необмежений, однак в силу позиції Вищого господарського суду України може бути обмежений самим суддею з урахуванням суб’єктивних факторів, до того ж судді зазвичай виходять з ціни позову, а не з обсягу наданих послуг: як правило, оплата послуг адвоката не може бути більше 10% ціни позову.

УСІ ЗАДОВОЛЕНІ: ГОЛОВНЕ ВСТИГНУТИ

До клопотання про відшкодування витрат послуг адвоката слід долучити «стандартний» пакет документів: (1) довіреність, ордер, договір (ст. 28 ГПК України), - в договорі (довіреності) чітко зазначити, що послуги надає саме адвокат, а не фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом, а також слід зазначити, що надання адвокатських послуг пов’язано саме з конкретною справою клієнта; (2) документ, що підтверджує оплату послуг адвоката, зокрема, Акт наданих послуг.

Суд не бере до уваги ті послуги, що будуть виконані в майбутньому (наприклад, участь в апеляційній інстанції), адже відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

У випадку якщо всі фінансові документи з оплати адвокатських послуг були подані стороною до винесення судом рішення по справі, однак суд не вирішив питання про розподіл господарських витрат, то ця сторона може звернутися до суду для отримання додаткової ухвали. 

У п. 13 Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», зазначається, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК України) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо).

Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК України).

Додаткове рішення і ухвала про відхилення заяви щодо його прийняття можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому положеннями ГПК України.

ГПК України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Згідно з Постановою Верховного суду України від 01.10.2002 року за № 30/63 ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено. 

Таким чином, до судових витрат з оплати стороною послуг адвоката відносяться лише оплачені послуги адвоката щодо надання стороні правової допомоги по веденню справи в суді до прийняття судом рішення зі справи. 

ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери»