понеділок, 21 січня 2013 р.

Аліменти на дитину - поклик природи чи примус закону?

За офіційною статистикою приблизно 40% шлюбів, зареєстрованих в Україні, розпадається, однак ніхто не може надати подібних даних по «цивільним шлюбам». Тим не менше, у групі ризику розлучень знаходяться молоді сім’ї (до трьох років подружнього життя), а також подружні пари, які перебувають у шлюбі більше 15 років.

Сім'я є первинним та основним осередком суспільства, де закладаються основні людські та моральні цінності, при цьому держава покликана створити для цього зовнішні умови, а подружжя - внутрішні. 

Розлучення, поділ майна, аліменти, визначення місця проживання дитини стають головними питаннями, які чоловік та жінка вирішують в тяжкі часи свого подружнього життя.

Проблема аліментів буде існувати стільки, скільки існуватиме в суспільстві інститут сім’ї. 

На стадії припинення шлюбних відносин, постає проблема участі одного з батьків в утриманні дитини. 

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України основними способами виконання батьками обов'язку утримувати свою дитину є:

1. Добровільний, шляхом укладення договору між батьками про сплату аліментів на дитину.

2. Примусовий, коли на допомогу батькові та жінки приходить «служителі Феміди».


вівторок, 15 січня 2013 р.

Договор по душам

Неосведомленность одной из сторон договора в некоторых спорных вопросах его заключения усложняет в последующем защиту ее интересов в суде

Согласование спорных моментов договора иногда выливается в затяжные боевые действия по средством электронной переписки и телефонных переговоров. При этом попутно составляются различные протоколы и меморандумы, уточняются операционные и юридические моменты. Если в этой процедуре одна из сторон пойдет на уступки, например, относительно порядка или способа оплаты, размеров штрафных санкций, это обязательно сыграет «медвежью услугу» в судебном споре, когда оппонент, маневрируя между спорными моментами, выйдет сухим из воды с минимальными для себя последствиями.

пʼятниця, 11 січня 2013 р.

Податкові війни. Операція "Звичайні ціни"



Щороку податківці декларують свою тотальну перемогу в податкових спорах з підприємцями: 92 % перемог у судових спорах. Беручи до уваги аргументацію, викладену в Актах перевірок, сумніваєшся в наявності здорового глузду та логіки в позиції податківців, а тим більше перспективи податкової в суді. З часом платники податків стали ефективно використовувати весь спектр правового захисту: подають заперечення на акти перевірок, проходять дворівневе адміністративне оскарження та йдуть до суду.

З початку цього року у податківців з’явилися нові важелі впливу на бізнес – звичайні ціни. Слід зауважити, що поняття «звичайні ціни» існувало і до 1 січня 2013 року, однак застосування відповідних положень ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про ПДВ» на практиці викликало більше запитань, аніж відповідей: у податківців - як застосовувати непрямі методи визначення звичайних цін, у платників податків – якими засобами захищатися, а у суддів – як застосовувати норми, які не мають детальної регламентації в законодавстві.