За офіційною статистикою приблизно 40% шлюбів, зареєстрованих в Україні, розпадається, однак ніхто не може надати подібних даних по «цивільним шлюбам». Тим не менше, у групі ризику розлучень знаходяться молоді сім’ї (до трьох років подружнього життя), а також подружні пари, які перебувають у шлюбі більше 15 років.
Сім'я є первинним та основним осередком суспільства, де закладаються основні людські та моральні цінності, при цьому держава покликана створити для цього зовнішні умови, а подружжя - внутрішні.
Розлучення, поділ майна, аліменти, визначення місця проживання дитини стають головними питаннями, які чоловік та жінка вирішують в тяжкі часи свого подружнього життя.
Проблема аліментів буде існувати стільки, скільки існуватиме в суспільстві інститут сім’ї.
На стадії припинення шлюбних відносин, постає проблема участі одного з батьків в утриманні дитини.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України основними способами виконання батьками обов'язку утримувати свою дитину є:
1. Добровільний, шляхом укладення договору між батьками про сплату аліментів на дитину.
2. Примусовий, коли на допомогу батькові та жінки приходить «служителі Феміди».
Договір – це добре, а виконання – ще краще
У Постанові пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначається, що згідно з ч. 1 ст. 189 цього СК України батькам надано право укладати договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК розміру. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 189 СК України договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Розмір аліментів можна визначати як у фіксованому розмірі, так і в частці від доходу батька та матері, однак слід пам’ятати, що розмір не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, прожитковий мінімум визначений у Законі про Державний бюджет на 2013 рік і становить:
1. Для дітей віком до 6 років з 1 січня по 30 листопада - 972 грн;
2. Для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня по 30 листопада - 1210 грн.
Таким чином, розмір аліментів не може бути меншим аніж 291,60 грн. або 363,00 грн., в залежності від віку дитини.
Чи відкрити спеціальний банківський рахунок для аліментів, чи отримувати аліменти готівкою на підставі розписок, слід визначити та врегулювати в договорі.
Строки сплати аліментів визначаються батьками у договорі самостійно. Періодичність виплати аліментів може бути різною: щомісяця, через інші проміжки часу, або ж у вигляді одноразово наданої суми.
У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором, для стягнення аліментів не потрібно проходити тривалу судову процедуру, а лише достатньо отримати виконавчий напис нотаріуса на нотаріально посвідченому договорі, що і матиме силу виконавчого документу та підлягатиме примусовому виконанню державними виконавцями.Згідно з Постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172 для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди; а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Виконавчих напис вчиняється лише у разі безспірності вимог.
Тому, якщо перерахування коштів здійснюється на банківський рахунок, а розмір аліментів визначений у фіксованому вигляді, тоді стягувач не матиме проблем з отриманням виконавчого напису нотаріуса, адже йому не доведеться доводити не завжди людяним нотаріусам безспірність своїх вимог.
Також згідно зі ст. 185 СК України батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). У договорі про виплату аліментів з цього приводу слід зазначати, що додаткові витрати мають бути компенсовані на підставі певних документів, наприклад, довідки, що підтверджує факт навчання, хвороби дитини, а також документа, який підтверджує розмір понесених витрат. У цьому випадку такі документи мають бути надіслані особі, яка сплачує аліменти цінним листом з описом вкладення, повідомленням вручення, а понесені витрати сплачені впродовж певного строку шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. Отже, лише в цьому випадку буде безспірність вимог, а відповідно уникнення судової тяганини. Головне те, що буде збережено нерви та час.
При укладанні договору щодо сплати аліментів треба також передбачити і санкції за невчасну сплату аліментів: якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст. 196 СК санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі (Постанова пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»). Слід нагадати, що на суму заборгованості по аліментах нараховується неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Двадцятитрьохрічна «дитина»
Утримання дітей до 18 річного віку є прямим обов’язком батьків, однак строк для подовження аліментів на повнолітню дитину може бути збільшено до 23 років.
Виходячи з судової практики обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Дане питання так само може бути врегульоване як в договорі, так і в судовому порядку. Якщо, утримання дитини регулюється договором, то може бути зазначено, що у випадку навчання у вищому навчальному закладі аліменти у визначеній сумі сплачуються до 23 років.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачається, що умови договору про сплату аліментів на дитину мають визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України. При посвідченні договору про сплату аліментів на дитину нотаріусом роз'яснюється зміст пункту 2 статті 189 Сімейного кодексу України з одночасним зазначенням про це у тексті договору у частині можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають вже повнолітні дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Апетити зростають, а розмір аліментів?
Договір укладається на достатньо тривалий час і згодом може поставати питання перегляду суми аліментів (збільшення чи зменшення), такий перегляд може залежати від зміни життєвих обставин (хвороба, проблеми з роботою, нова сім’я).
Зрозуміло, що можна переглянути розмір аліментів, за взаємною згодою шляхом внесення змін до договору про призначення аліментів. Однак така ситуація, зважаючи на зростання у стягувача апетитів та потреб, більше виняток із правил.
Тому в минулому турботливі один до одного жінка та чоловік йдуть шукати правди… до суду.
У будь-якому разі відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Батьки мають право з дозволу органу опіки та піклування укласти між собою договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), який підлягає нотаріальному посвідченню й державній реєстрації (ст. 190 СК України). Укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на неї, викликаних особливими обставинами (ст. 185 СК України).
Турбота під примусом
«Турботливий» платник аліментів за місцем роботи може подати добровільно заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Така заява може бути ним відкликана у будь-який час.
Однак коли, добровільності у сплаті аліментів годі й чекати, тоді слід вдаватися до радикальних методів – вчинення виконавчого напису нотаріусу на договорах про призначення аліментів або звернутися до суду, а вже потім квапити державних виконавців.
Державний виконавець направляє виконавчі документи за місцем роботи боржника, отримання ним пенсії, стипендії чи інших доходів для проведення.
Відрахування із заробітної плати (заробітку) чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів та розпорядження.
Відповідно до положень ст. 128 КЗпП України відрахування на сплату аліментів на неповнолітню дитину із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на майно боржника.
А, ось найбільш «пасивних» або ж надмірно «активних» платників аліментів, у яких існує заборгованість із сплати аліментів за шість і більше місяців, очікують неприємності: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (штрафи, виправні роботи, обмеження волі), звільнити за те, що маєш заборгованість по сплаті аліментів чинним законодавством не передбачено.
Отже, законодавство надає широкий спектр інструментів для вирішення питання щодо аліментів на дитину, головне – не гаючи часу, та відклавши у шухляду свої претензії до колишньої «другої половинки», вчасно та ефективно ними скористатися. У подібних справах на першому місці - дитина, а психологічні травми дорослих – це вторинне.
Павлина Ратушняк
юрист
ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери»
Немає коментарів:
Дописати коментар