Вже стає доброю традицією щомісячно готувати огляд трудового законодавства, різноманітних роз'яснень та законодавчих ініціатив, адже з огляду на події, що відбуваються, то динамічності навіть у такій галузі права як трудове вистачає.
Трудову
книжку разом з іншими документами вилучили в рамках кримінального провадження.
Що робити?
Мінсоцполітики у Листі від 04.06.2015року за № 278/06/187-15 приходить до наступних висновків:
Відповідно до норм статті 100 КПК
України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі
судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він
наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або
документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у
кримінальному провадженні. Документ повинен зберігатися протягом усього часу
кримінального провадження. За
клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії
цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до
кримінального провадження завірені копії.
Аналізуючи наведені вище норми,
зазначаємо, що задля вивільнення працівника у спосіб, передбачений чинним
законодавством, працівнику необхідно особисто або через керівника підприємства
звернутися до прокуратури з клопотанням про повернення оригіналу трудової
книжки та у разі відмови - питання повернення документу вирішується у судовому
порядку відповідно до статті 55 Конституції України.
- Міністерство роз’яснює порядок розрахунку відпускних та лікарняних для працівників, які були мобілізовані, та приступили до роботи
Шість хвиль мобілізації позаду, раніше
мобілізовані працівники приступили до роботи, але на практиці виникають та будуть
виникати все нові запитання, що стосуються заробітної плати таких працівників: правильності розрахунку середньої заробітної
плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності (лікарняних) та відпускних
працівникам, які були мобілізовані та яким за період мобілізації виплачувалася
середня заробітна плата. Відповіді на ці питання надало Мінсоцполітики у
відповідних роз’ясненнях.
Як слідує з листа № 802/13/84-15
від 22.06.2015р., виплати за час, протягом якого працівнику зберігається
середній заробіток, враховуються при обчисленні виплат для оплати часу
відпусток. При цьому розрахунок
відпускних здійснюється шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед
наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за
винятком святкових і неробочих днів), а одержаний результат помножується на
число календарних днів відпустки.
Проте в Листі № 469/18/99-15
від 17.08.2015р. було роз’яснено, що виплати за період, коли особа не
працювала та за нею зберігався середній заробіток, не включаються до розрахунку
допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Отже, враховуючи позицію профільного
міністерства, середній «мобілізаційний»
заробіток не враховується при розрахунку
лікарняних, але враховується для оплати відпускних.
- У відрядження в зону АТО з доплатою 50% окладу
Наприкінці липня Постановою № 522 від 22.07.2015р.
уряд установив, що заробітна плата працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету,
за фактичний час перебування в таких районах підвищується на 50 відсотків, крім
того, уряд роботодавців, не бюджетної сфери, зобов’язав встановити підвищений
розмір оплати праці працівникам, які беруть
участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо в
районах її проведення (за наявності підтверджуючих документів). Проте невідомо, чи розповсюджуються положення
даної Постанови на державні підприємства, адже установи, заклади та організації
до підприємств відносяться дуже умовно.
У свою чергу, Мінсоцполітики, у листі №
12443/0/14-15/13 від 17.08.2015р., зазначив, що перебування в зоні АТО є
службовим відрядженням, а тому має оформлюватися відповідно до Інструкції про
службові відрядження № 59 від 13.03.1998 року, при цьому підтвердними
документами, які є підставою для оплати праці в підвищеному розмірі, на думку
Міністерства, є посвідчення про відрядження з відмітками про час прибуття та
вибуття, а також інші документи (список, довідка), форма якої затверджена
відповідним уповноваженим органом.
На нашу думку, такими документами є
витяги з наказів керівника Антитерористичного центру СБУ про залучення такої
особи, або, якщо мало місце поранення, – матеріали спеціальних (службових)
розслідувань за фактами отримання поранень. У той же час, законодавче
визначення, що таке участь в забезпеченні проведення антитерористичної операції
– відсутнє.
- На думку чиновників, відсутність графіку відпусток на підприємстві – підстава для адміністративної відповідальності
Профільне відомство інформує (Лист Мінсоцполітикивід 29.07.2015 року № 191/10/136-15),
що хоча форми графіку відпусток законодавством не визначено, тому він
складається в довільній формі. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про відпустки» черговість
надання відпусток працівників визначається графіком, який затверджується
власником або уповноваженою ним органом при погодженні з виборним органом
первинної профспілкової організації.
За відсутність графіку відпусток на
підприємстві інспектори, на думку Мінсоцполітики, вправі притягати до відповідальності
за ст. 41 КпАП України (штраф від 510 грн. до 1700 грн.), проте чиновники,
чомусь забули про КЗпП, адже за порушення інших вимог трудового законодавства,
крім тих, які передбачені абз. 2-4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена
відповідальність у формі штрафу, розмір якого – одна мінімальна заробітна
плата.
- Державна інспекція України з питань праці: погіршувати умови праці працівників, зменшуючи зарплату, можна, але...
Держінспекція з питань праці в Листівід 20.07.2015 року за № 1276/24/21/01/2216-15 приходить до висновку, що зменшення заробітної плати, хоча і є погіршенням умов
праці працівників, проте при виконанні умов, щодо попередження про зміну
істотних умов праці (оплати праці) за
два місяці, як це передбачено ст. ст. 32, 103 КЗпП України, а також погодження
такого погіршення із первинною профспілковою організацією або іншим
уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, можливе.
- Гарантії про компенсацію середнього заробітку мобілізованих працівників щодо фермерських господарств не діють
На думку Мінсоцполітики від 19.08.2015року за № 1067/13/84-15,
на сьогодні компенсація середнього заробітку працівників, призваних на
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
здійснюється лише підприємствам, установам та організаціям, іншого
законодавством не передбачено.
З метою поширення гарантій,
встановлених статтею 119 Кодексу законів про працю України щодо збереження за
працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації,
на особливий період, місця роботи, посади і виплати середнього заробітку на працівників,
які працюють у фермерських господарствах, сільськогосподарських виробничих
кооперативах та у фізичних осіб - підприємців, Мінсоцполітики розроблено проект
Закону України «Про внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю
України», який перебуває на погодженні в зацікавлених центральних органах
виконавчої влади.
- У відпустку до трьох років по догляду за дитиною можна піти тільки тоді, коли матір не ФОП
Беручи до уваги Роз’яснення Мінсоцполітики від 20.05.2011 року за № 168/13/116-11, то матір, яка є фізичною особою
підприємцем не має права на відпустку по догляду за дитиною до трьох років.
Перш за все слід зазначити, що
відповідно до ст. 2 ЗУ «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни
України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої
належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Статтями 18, 20 ЗУ «Про відпустки»
передбачене право матері на відпустку по догляду за дитиною до досягнення
дитиною трьох років, проте іншим особам (батьку, бабі, діду), відпустка для
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі
довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла
на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за
дитиною їй припинено (із зазначенням дати), тобто можна дійти висновку, що якщо
матір не скористалася право на відпустку, то право на відпустку по догляду за
дитиною «переходить» до інших осіб (батька, бабі, діду).
Щодо матері, яка є фізичною
особою-підприємцем, то положення з урахуванням ст. 2 ЗУ «Про відпустки» про
відпустки не розповсюджуються.
Тим не менше, у ВРУ зареєстрований законопроект за № 3140 від 18.09.2015 про внесення
змін до статті 20 Закону України «Про відпустки», яким передбачено, що
підставою для надання відпустки по догляду за дитиною, крім довідки з місця
роботи матері про те, що вона приступила до роботи, може бути документ,
який підтверджує, що мати дитини зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Немає коментарів:
Дописати коментар