Підсумки виставки "ТрансУкраїна 2016"

В рамках виставки "ТрансУкраїна 2016", яка відбулась наприкінці жовтня цього року, Клубом логістів було проведено дискусійний практикум на тему: "Угода про Асоціацію з ЄС з точки зору імпортера і експортера. Що потрібно знати учасникам транспортно-логістичного ринку".

Володимир Ратушняк, юрист-міжнародник, партнер Юридичної компанії "Альянс Ратушняк і Партнери" виступив на заході з доповіддю щодо перспектив законодавчого реформування транспортної галузі в даному контексті. Так, зокрема, було наголошено на питаннях розвитку транспортного ринку в зв'язку з визріваючими законодавчими змінами.

Проблема застарілого транспортного законодавства, в сучасних українських реаліях постає надзвичайно гостро, у зв'язку з чим висвітлення питань реформування транспортної індустрії, приведення норм національного законодавства у відповідність з вимогами ЄС набувають особливого значення.

Загалом до основних напрямів реформування транспортної галузі, юристом було віднесено 1) встановлення та використання обмежувачів швидкості; 2) уніфікація дозволених розмірів та ваги транспортних засобів; 3) гармонізація соціального законодавства; 4) впровадження перевірок придатності автомобілів та причепів до експлуатації, адже в цілому, ідеологія змін в транспортній індустрії базується на вимогах безпеки, екологічності, енергоефективності та доступності.

Виставка "ТрансУкраїна" – традиційно профільний захід, який є корисним операторам ринку логістичних послуг, метою проведення виставки "ТрансУкраїна" - є забезпечення галузі інформацією та корисними контактами, узагальнення практичного досвіду. Адже ні для кого не секрет, що в Україні на сьогоднішній день задіяна лише мала частка потенціалу логістики. Ринок здебільшого представлений таким переліком послуг, як контроль ланцюгів постачань, складські послуги, супровід і доставка товарів. Окрім того в рамках виставки було проведено такі заходи як Круглий стіл "Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут – реалії та перспективи" та міжнародна конференція "Спрощення процедур торгівлі – шлях до економічного зростання".

Детальніше про захід - http://logist.fm/publications/transukraina-2016-itogi-vystavki.

Обговорення Національної транспортної стратегії

Керуючий партнер, адвокат  Юридичної компанії "Альянс Ратушняк та Партнери" Володимир Ратушняк прийняв участь в заході з питань національної транспортної стратегії, який організовано  Міністерством інфраструктури за підтримки Єврокомісії.

            17.11.2016р.  відбулася прес-конференція та круглий стіл з питань національної транспортної стратегії. В ході проведення прес-конференції та круглого столу, було обговорено наступні проблемні питання для українського ринку транспортних послуг, що потребують удосконалення та реформування:

-           ефективність державного управління у сфері транспорту;

-           надання якісних та ефективних транспортних послуг;

-           забезпечення сталого фінансування транспорту;

-           підвищення транспортної безпеки та надійності;

-           підвищення міської мобільності та регіональна інтеграція.

Крім того, організатори заходу основною метою проведення заходу визначили налагодження діалогу щодо формування національної транспортної стратегії України, оскільки галузь інфраструктури та транспорту в України потребує кардинальних змін та удосконалення на законодавчому рівні, для забезпечення її хоча б для нормального функціонування.

            Транспортна стратегія, яка обговорювалась на заході першочергово стосувалась вантажних та пасажирських перевезень.  В цілому стратегія, яка розглядалась на заході, направлена на надання ефективних послуг як для громадян, так і для бізнесу, а також покращення сполучень між Україною, ЄС та іншими країнами.

В основу Національної транспортної стратегії лягла Стратегія сталого розвитку “Україна—2020” і Стратегія розвитку європейського транспорту до 2050 року, що свідчить про ключове значення економічного розвитку  для визначення напрямку розвитку транспортного сектору.

В роботі заходу, щодо обговорення стратегії прийняли участь представники Кабінету Міністрів України, представники міжнародних фінансових організацій, посли іноземних держав, представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Детальніше про захід - http://mtu.gov.ua/news/27967.html

Бути чи не бути податковій перевірці, якщо ваш контрагент ”благонадійний”?

Ваше підприємство, або контрагенти потрапили до переліку підприємств з Ухвали Солом'янського районного суду м.Києва про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України рядом підприємств (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59402206)? Тоді новела судової практики, розміщена нижче – саме для Вас.

Так складається, що традиційним кошмаром підприємців є повідомлення про проблеми контрагентів з податковими органами. Український бізнес настільки заляканий перспективами мати неприємності з податківцями у разі виявлення ними порушень податкового законодавства з боку контрагентів та подальшими перспективами судових справ, що вимушений перебирати на себе частину повноважень контролюючих органів зі здійснення контролю за "податковою благонадійністю" свого контрагента.

І, як виявляється, такі побоювання завжди небезпідставні, так, ще донедавна в ПК України однією з підстав для призначення документальної позапланової перевірки була підстава – "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства". Скандальну норму з ПК виключили, проте судова практика з цього приводу тривалий час складалась не надто сприятливою для підприємців. Тривалий час, ведучи бізнес, дотримуючись податкового законодавства, сплачуючи податки, не можна було бути впевненим, що ваше підприємство не звинуватять в порушенні норм податкового законодавства.

Так, наприклад, останнім часом, великої популярності набрала Постанова ВАСУ від 26.01.2016р., якою керуються адміністративні суди для обґрунтування своєї правової позиції при прийнятті рішення. Відповідно вказаної постанови ВАСУ, що якщо ваш контрагент здійснює фіктивну підприємницьку діяльність, то це є підставою здійснити зустрічну перевірку вашого підприємства та визнати вашу діяльність також фіктивною.

Проте, останнім часом така негативна судова практика розбавилась дещо більш втішними висновками ВАСУ для суб'єктів господарювання. Так, 06.09.2016 року ВАСУ було винесено ухвалу по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому судом висловлено наступну правову позицію:

 "чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини."

Отже, як тлумачить ВАСУ єдиною причиною для хвилювань у суб'єктів підприємницької діяльності в згаданому контексті, повинно бути виявлення узгоджених дій підприємця та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди (тобто фактично наявність причинно-наслідкового зв'язку та умислу). Проте, зважаючи на нестабільність української реальності, потрібно бути обачливими, та обережними та не покладати оманливих сподівань на такі рішення, адже судова практика така мінлива і рішення судів з подібною правовою позицію поодинокі, а наслідки податкових перевірок можуть бути такими несподіваними…

Повний текст ухвалу ВАСУ від 06.09.2016р. - http://reyestr.court.gov.ua/Review/61251208

Що заважає працювати перевізникам

В українському щотижневому виробничо-практичному журналі  "Транспорт" (жовтень 2016р.), опубліковано статтю Володимира Ратушняка, юриста-міжнародника, партнера Юридичної компанії "Альянс Ратушняк і Партнери" присвячену питанням поточного стану та перспектив ринку автоперевезень.

В публікації наголошується на проблемі застарілого транспортного законодавства, так Статут автомобільного транспорту датований ще 1969 р., а Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом діють з 1997 р. Як зазначає автор, таке застаріле регулювання приносить транспортній галузі значні збитки.

Окрім того в матеріалі згадується й проблема відсутності визначення в законодавстві суб'єкта (оператора) транспортного ринку, яка не дозволяє належним чином врегулювати питання ліцензування, кваліфікаційних вимог, відповідальності та ін. Також, вже вкотре, автором зроблено акцент на необхідності прийняття Закону України "Про приведення законодавства України в сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського Союзу":

 "Якщо врахувати, що Україна практично відкриває свої кордони і іноземні оператори поступово будуть прямо конкурувати з національними, висновки невтішні. Потрібна термінова реновація правил ведення бізнесу. Зацікавлені в таких змінах логістичні оператори, перевізники та експедитори. Оскільки ні КМУ, ні профільне міністерство досі не змогли впровадити такі зміни, то учасники ринку, як напряму, так і через свої галузеві асоціації та об'єднання повинні лобіювати прийняття нових правил роботи".

Як підсумок В. Ратушняк наводиться ряд рекомендацій, які необхідно дотримуватись з  метою покращення діяльності національних перевізників, зокрема: чітке дотримання правил; перевірка контрагентів,  і замовників, і підрядників; розробка та впровадження ґрунтовних договорів, з детальною регламентацією всіх бізнес-процесів та з чітким регулюванням відповідальності; у випадку недовіри до діючої системи правосуддя – звертатись до третейських судів, та інші.

Такий, набір, нібито простих дій, принаймні мінімально зможе захистити перевізника від можливих професійних ризиків та недобросовісних контрагентів, що на законодавчому рівні не врегульовано належним чином.

Більш детально з текстом публікації можна ознайомитись в журналі "Транспорт" (№10(931) жовтень 2016р.) -  http://transport-journal.com/wp-content/uploads/files/index.html

Бізнес без рейдерських захоплень.

03.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності".

Нагадуємо, що зі вступом в силу вказаного Закону, зміниться процедура реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців та внесення змін до реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, процедура реєстрації прав на нерухоме майно та збільшено кримінальну відповідальність як заявника, так і реєстратора та зацікавлену у вчиненні незаконної реєстраційної дії особу.

До основних нововведень законодавства в сфері здійснення реєстраційних відноситься: зобов'язання реєстраторів та нотаріусів використовувати виключно захищений носій особистих ключів – надійний засіб електронного цифрового підпису, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби; повідомлення власника майна, щодо якого буде вчинена реєстраційна дія реєстратором при отриманні пакету документів для проведення реєстраційної дії, при цьому власник має право подати заяву про заборону вчинення такої дії, одночасно з цим звернутися до суду для накладення судової заборони.

Крім того, запроваджено нотаріальне посвідчення справжності підписів засновників (учасників) юридичної особи, а також особи, яка подає документи для здійснення реєстраційних дій. Як пояснює законодавець, першочергово такі зміни необхідні для запобігання та унеможливлення рейдерське захоплення власності, шляхом подання підробленого пакету документів щодо переходу корпоративних прав.

Також, до нововведень належить надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направити подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. Водночас, з метою належної реалізації права особи, яка вважає, що її право порушено, на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, проектом Закону пропонується збільшити термін для подання скарги до Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 30 календарних днів до 60 календарних днів.

В цілому результатом прийняття зазначеного Закону для власників бізнесу стане:

-          паперове підтвердження власності;

-          нотаріальне посвідчення підписів;

-          ЕЦП за особистої присутності;

-          можливість припинення проведення реєстраційної дії;

Проте, існують побоювання щодо значних побічних ефектів практичного застосування положень зазначеного Закону, у зв'язку з ускладненням процедури реєстрації, а особливо запровадженням обов'язкового нотаріального посвідчення підписів учасників.

З текстом Закону можна ознайомитись за посиланням - http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1666-19

Спрощено порядок здійснення експортних операцій

03.11.2016р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)" (далі – "Закон").

Законодавець, розробляючи та приймаючи це Закон, головною ціллю визначив – спростити процедуру укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для експортування товарів та послуг, спростити бухгалтерську та фінансову звітність, а також відмінити валютний контроль при здійсненні експортних операцій.

Але чи дійсно новели законодавства щодо ЗЕД, спростять "життя" українським експортерам?

Основними нововведеннями, відповідно до прийнятого Закону будуть:

1. Контроль за поверненням валютної виручки буде здійснюватися виключно за експортом продукції, а за послугами такий контроль виключено.

2. Відтепер зовнішньоекономічні контракти можна укладати в електронній формі та за допомогою прийняття оферти або шляхом виставляння інвойсів (рахунків).

3. Інвойс (рахунок) буде визнаватися первинним документом, що має спростити процедуру ведення  бухгалтерського обліку. Відповідно до змін, інвойс може бути підписано особистим підписом та ЕЦП, при цьому буде достатньо лише підпису експортера, а факт належного надання послуг (товарів) за контрактом буде підтверджуватись оплатою нерезидентом інвойсу.

4. Законодавець дозволяє допускати незначні похибки в первинних документах бухгалтерського обліку, які не вплинуть на дійсність факту здійснення експортної операції: "Незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо."  

            Очікується, що такі зміни в законодавстві щодо здійснення експортних операцій призведе до виведення малого та середнього бізнесу на новий рівень, що збільшить об'єми експортних операцій та заповнять Європейський ринок та ринок країн СНД українськими послугами та товарами.

            Такі зміни будуть введені в дію, з моменту опублікування даного Закону. Детальніше із законом можна ознайомитись за посиланням - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58833