Бути чи не бути податковій перевірці, якщо ваш контрагент ”благонадійний”?

Ваше підприємство, або контрагенти потрапили до переліку підприємств з Ухвали Солом'янського районного суду м.Києва про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України рядом підприємств (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59402206)? Тоді новела судової практики, розміщена нижче – саме для Вас.

Так складається, що традиційним кошмаром підприємців є повідомлення про проблеми контрагентів з податковими органами. Український бізнес настільки заляканий перспективами мати неприємності з податківцями у разі виявлення ними порушень податкового законодавства з боку контрагентів та подальшими перспективами судових справ, що вимушений перебирати на себе частину повноважень контролюючих органів зі здійснення контролю за "податковою благонадійністю" свого контрагента.

І, як виявляється, такі побоювання завжди небезпідставні, так, ще донедавна в ПК України однією з підстав для призначення документальної позапланової перевірки була підстава – "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства". Скандальну норму з ПК виключили, проте судова практика з цього приводу тривалий час складалась не надто сприятливою для підприємців. Тривалий час, ведучи бізнес, дотримуючись податкового законодавства, сплачуючи податки, не можна було бути впевненим, що ваше підприємство не звинуватять в порушенні норм податкового законодавства.

Так, наприклад, останнім часом, великої популярності набрала Постанова ВАСУ від 26.01.2016р., якою керуються адміністративні суди для обґрунтування своєї правової позиції при прийнятті рішення. Відповідно вказаної постанови ВАСУ, що якщо ваш контрагент здійснює фіктивну підприємницьку діяльність, то це є підставою здійснити зустрічну перевірку вашого підприємства та визнати вашу діяльність також фіктивною.

Проте, останнім часом така негативна судова практика розбавилась дещо більш втішними висновками ВАСУ для суб'єктів господарювання. Так, 06.09.2016 року ВАСУ було винесено ухвалу по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому судом висловлено наступну правову позицію:

 "чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини."

Отже, як тлумачить ВАСУ єдиною причиною для хвилювань у суб'єктів підприємницької діяльності в згаданому контексті, повинно бути виявлення узгоджених дій підприємця та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди (тобто фактично наявність причинно-наслідкового зв'язку та умислу). Проте, зважаючи на нестабільність української реальності, потрібно бути обачливими, та обережними та не покладати оманливих сподівань на такі рішення, адже судова практика така мінлива і рішення судів з подібною правовою позицію поодинокі, а наслідки податкових перевірок можуть бути такими несподіваними…

Повний текст ухвалу ВАСУ від 06.09.2016р. - http://reyestr.court.gov.ua/Review/61251208

Судовий збір по-новому

Судовий збір по-новому

Нещодавно Президентом було підписано Закон, котрим було внесено зміни до розміру судового збору внесеними змінами запроваджено подібний підхід до визначення ставок судового збору (залежно від виду особи позивача  – юридичної чи фізичної особи, за характером спору (майнового чи немайнового),  зменшено число осіб, звільнених від сплати судового збору та запроваджено «обґрунтованих» ставок судового збору.

Клинический случай

Проблема взимания НДС при ввозе на Украину лекарств для клинических испытаний остается нерешенной

Недавно исполнился год проблеме обложения аналогом на добавленную стоимость (НДС) лекарственных средств, которые ввозятся на Украину для использования в рамках клинических испытаний.

Эта проблема - хрестоматийный пример того, как безграмотность на стадии законотворчества в совокупности с неповоротливой работой государственной машины, настроенной на фискальный лад, сводит на нет позитивные законодательные инициативы вопреки всем стараниям бизнес-сообщества.

Двоичный ход

У представителей Фемиды наблюдается двойственный подход к отсеиванию кассационных жалоб на основании их «явной необоснованности» 12 ноября 2014 года на совместном заседании Судебных палат по гражданским и административным делам Верховного Суда Украины (ВСУ) было принято постановление по делу № 6-138цс14.В правовой позиции по делу сказано, что в соответствии с пунктом 5 части 4 статьи 328 Гражданского процессуального кодекса (ГПК) Украины, решая вопрос об открытии производства по делу, судья должен дать оценку доводам кассационной жалобы, сравнить их с изложенными в судебных решениях выводами судов и решить вопрос, есть ли необходимость проверить выводы судов на основании материалов дела.

Такие действия судьи, по мнению ВСУ, не являются сугубо процессуальными действиями, перечень которых содержится в других пунктах части 1 статьи 7 Закона Украины «О судебном сборе», других пунктах части 4 статьи 328 ГПК Украины и части 5 статьи 214 Кодекса административного судопроизводства (КАС) Украины, и требуют оценки обоснованности кассационной жалобы в сравнении с выводами судов в судебных решениях.

В связи с этим сделан вывод: при отказе в открытии кассационного производства на основании вышеуказанной нормы судебный сбор возврату не подлежит.

(Опубликовано в газете «Юридическая практика» 

№ 49 от 09.12.2014 г.)

Преюдиційні війни

(опубліковано в журналі “Український юрист” № 12,  грудень 2012 року)

Вирішальну роль у вирішенні податкового спору можуть відіграти обставини, встановлені в судовому рішенні суду іншої спеціалізації

Спори між податковими органами та платниками податків, пов’язані із визнанням нікчемності правочинів в актах податкових перевірок, наразі не втрачають актуальності, і обидві сторони судових баталій перебувають у безперервному пошуку інноваційних методів боротьби. У бою були випробувані вже й судові економічні експертизи, й нотаріально посвідчені заяви від керівника контрагента про справжнє здійснення контрагентом господарської діяльності, і безліч інших засобів.

Наразі «гонка озброєнь» дісталася й такого непоширеного раніше засобу, як використання преюдиційної сили інших судових рішень.

Тіні забутих збитків

(Опубліковано в журналі "Український юрист" № 4, квітень 2012 року)

Кінець 2011-го — початок 2012-го року пройшли під знаком протистояння податкових органів та платників податків щодо врахування у податковому обліку збитків минулих років. Наразі маємо суперечливу практику в подібних справах адміністративних судів першої інстанції та неоднозначні прогнози щодо долі цих справ у наступних інстанціях

Коли наприкінці 2010-го року правнича спільнота та бізнесові кола перебували у стані схвильованого очікування нової податкової реальності, а Податковий кодекс (ПК) України став об’єктом прискіпливого вивчення фахівців, практично ніхто не звертав увагу на міну, закладену законотворцями у підрозділі 4 Перехідних положень фіскальної конституції.

І справді, на перший погляд, положення пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень є зрозумілими та однозначними. Зазначено, що від’ємне значення об’єкта оподаткування, тобто збитки підприємства, розраховані за підсумками першого кварталу 2011 року, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у другому кварталі цього року. У третьому абзаці того ж пункту додатково зазначається: «Розрахунок об’єкта оподаткування за ­наслідками другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року». Саме в цьому формулюванні виявилася схованою бомба сповільненої дії, яка масово вибухнула у потрібний час.