НБУ продовжено обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках

У зв’язку з наявністю ризиків для цінової та фінансової стабільності Національний банк України подовжив чинні тимчасові обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках. Так, 14.12.2016 року НБУ було прийнято Постанову №410  "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках", Постанова набирає чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України. Таким чином, фактично це означає безстроковість дії обмежень на грошово-кредитному та валютному ринках, тобто ця постанова буде діяти до моменту скасування останнього з антикризових обмежень.

Все ж такі обмеження як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті та граничний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів обмежені певними строками, відповідно, ці дві вимоги встановлюються на строк 6 місяців до 15 червня 2017 року та можуть бути змінені достроково або подовжені у разі необхідності.

Загалом продовжують діяти такі обмеження як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 65%; 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. гривень в день; ліміт на зняття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. гривень в день тощо; обмеження на взаємозалік за експортними договорами; заборона купівлі, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів (ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014 та 2015 роки).

Такі кроки Нацбанку, спричинені невизначеністю внаслідок посилення політичної напруги та побоюваннями щодо затримки надходження офіційного фінансування через повільне впровадження заходів, передбачених спільною програмою України з МВФ.

На фоні лібералізації регулювання грошово-кредитного та валютного ринків прийняття подібних рішень може здатися безсистемним, проте, як зазначають представники Нацбанку у разі зниження зазначених ризиків та за наявності сприятливих передумов на грошово-кредитному і валютному ринках та в українській економіці в цілому, Національний банк планує продовжити поступово пом’якшувати тимчасові обмеження, встановлені даною постановою, водночас, щоб не створювати у учасників ринку хибних календарних орієнтирів щодо процесу лібералізації, Національний банк прийняв рішення зробити безстроковою постанову Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

20.12.2016р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проектом пропонується визначити порядок створення, діяльності, припинення товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). Прийняття зазначеного Законопроекту обумовлено відсутністю системного регулювання правової діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю та Товариств з додатковою відповідальністю.

Вказаним проектом пропонується виключити норми Цивільного кодексу, присвячені регулюванню товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю (статті 140 – 151 ЦК України). Як стверджують розробники законопроекту такий крок дозволить звільнити українське корпоративне законодавство від норм, які по суті є недостатньо детальними для належного регулювання відповідних складних відносин, в більшості своїй позбавлені самостійного регулятивного навантаження і дублюючий характер яких лише продукує колізії з нормами Закону України «Про господарські товариства» та буде створювати такі колізії з нормами закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

До основних нововведень Закону належать: виключення учасника лише на підставі рішення суду; детальна регламентація порядку укладення, та змісту корпоративного договору; удосконалення процедури виплати дивідендів (здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття такого рішення); запровадження інституту значних правочинів і правочинів із заінтересованістю, а також відповідальності менеджменту за недотримання передбаченої процедури укладення таких правочинів; відсутність вимоги вказувати учасників та їхні частки в статуті товариства; можливість учасників самостійно встановлювати кворум загальних зборів ТОВ;встановлюються чіткі критерії нікчемності рішень загальних зборів товариства; скасовано заборони на конвертацію майнових вимог до товариства в частку в статутному капіталі; рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заява про вступ до товариства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню; та інші.

Метою прийняття законопроекту – було досягнення максимальної диспозитивності корпоративного управління, проте, на нашу думку, такі нововведення як виключення учасника лише на підставі рішення суду та необхідність нотаріального посвідчення таких документів як рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заяви про вступ до товариства – є ускладненням реалізації учасниками ТОВ своїх законних прав. Вважаємо, що покладення на учасників та товариство необгрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішень при реалізації законних прав на управління товариством є недопустимим.

Окрім того, викликають побоювання і положення законопроекту стосовно регламентації корпоративного договору. Так, законопроектом передбачається, що корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства. На нашу думку запровадження корпоративних договорів може ускладнити діяльність товариства, створивши для певної кількості учасників інші умови, ніж ті, що передбачені в статуті для всіх інших. До того ж, корпоративний договір може суперечити статуту товариства, що може спричинити виникнення різних правових режимів діяльності учасників. 

Та, незважаючи на недоліки законопроекту, прийняття окремого Закону для врегулювання правового становища ТОВ є вкрай необхідним, адже це створить єдину правову базу для регулювання діяльності ТОВ, та допоможе усунути численні прогалини в законодавстві стосовно такого врегулювання.