Обговорення змін до законодавства щодо відповідальності перевізника та експедитора

Закінчується громадське обговорення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань перевезення та транспортного експедирування", та 15 березня 2017 року цей законопроект було розміщено на офіційному сайті Мінінфраструктури, та на даний час законопроект перебуває на стадії обговорення громадськості.

Законопроект передбачає внесення змін до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", в частині регламентації відповідальності експедитора та перевізника під час здійснення внутрішніх перевезень.

Питання відповідальності перевізника та експедитора в чинному законодавстві врегульовано досить поверхово, так, на даний час застосовуються розмиті формулювання на кшталт "відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування" (ч.2 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"), "розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону" (ч.3 ст.313 Господарського Кодексу України).

Вказаним законопроектом пропонується обмежити відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу розміром провізної плати за перевезення вантажу. Також, встановлено розміри відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу – в розмірі 2 розрахункові одиниці за 1 кілограм відсутньої ваги брутто. При цьому розрахунковою одиницею є одиниця спеціальних прав запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом. Тоді як на даний час перевізник відповідає за втрачений, пошкоджений вантаж в розмірі фактичної шкоди.

(Нагадаємо, що в міжнародних перевезеннях Конвенцією про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено наступні граничні розміри відповідальності перевізника за втрачений, пошкоджений вантаж "розмір  відшкодування  не  може перевищувати  25 франків  за  кілограм  відсутньої  ваги  брутто.  "Франк"  означає  золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900").

Законопроектом також пропонується змінити регулювання транспортно-експедиторської діяльності, а саме, передбачається визнання експедитора повіреним (агентом) у випадках залучення до перевезень третіх осіб, та встановлено, що в таких випадках відносини перевезення виникають безпосередньо між клієнтом і перевізником.

Окрім того, законопроектом пропонується відшкодування експедитором лише реальних збитків, завданих внаслідок втрати, нестачі, псування, пошкодження або прострочення доставки вантажу (упущена вигода, за загальним правилом, не відшкодовуватиметься).

Загалом прийняття цього законопроекту встановить чіткі рамки відповідальності експедитора та перевізника під час здійснення внутрішніх перевезень, шо дасть змогу гармонізувати чинні застарілі норми з міжнародними стандартами та угодами.

Повний текст законопроекту за посиланням - http://www.mtu.gov.ua/projects/109/

Прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

20.12.2016р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проектом пропонується визначити порядок створення, діяльності, припинення товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). Прийняття зазначеного Законопроекту обумовлено відсутністю системного регулювання правової діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю та Товариств з додатковою відповідальністю.

Вказаним проектом пропонується виключити норми Цивільного кодексу, присвячені регулюванню товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю (статті 140 – 151 ЦК України). Як стверджують розробники законопроекту такий крок дозволить звільнити українське корпоративне законодавство від норм, які по суті є недостатньо детальними для належного регулювання відповідних складних відносин, в більшості своїй позбавлені самостійного регулятивного навантаження і дублюючий характер яких лише продукує колізії з нормами Закону України «Про господарські товариства» та буде створювати такі колізії з нормами закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

До основних нововведень Закону належать: виключення учасника лише на підставі рішення суду; детальна регламентація порядку укладення, та змісту корпоративного договору; удосконалення процедури виплати дивідендів (здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття такого рішення); запровадження інституту значних правочинів і правочинів із заінтересованістю, а також відповідальності менеджменту за недотримання передбаченої процедури укладення таких правочинів; відсутність вимоги вказувати учасників та їхні частки в статуті товариства; можливість учасників самостійно встановлювати кворум загальних зборів ТОВ;встановлюються чіткі критерії нікчемності рішень загальних зборів товариства; скасовано заборони на конвертацію майнових вимог до товариства в частку в статутному капіталі; рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заява про вступ до товариства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню; та інші.

Метою прийняття законопроекту – було досягнення максимальної диспозитивності корпоративного управління, проте, на нашу думку, такі нововведення як виключення учасника лише на підставі рішення суду та необхідність нотаріального посвідчення таких документів як рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заяви про вступ до товариства – є ускладненням реалізації учасниками ТОВ своїх законних прав. Вважаємо, що покладення на учасників та товариство необгрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішень при реалізації законних прав на управління товариством є недопустимим.

Окрім того, викликають побоювання і положення законопроекту стосовно регламентації корпоративного договору. Так, законопроектом передбачається, що корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства. На нашу думку запровадження корпоративних договорів може ускладнити діяльність товариства, створивши для певної кількості учасників інші умови, ніж ті, що передбачені в статуті для всіх інших. До того ж, корпоративний договір може суперечити статуту товариства, що може спричинити виникнення різних правових режимів діяльності учасників. 

Та, незважаючи на недоліки законопроекту, прийняття окремого Закону для врегулювання правового становища ТОВ є вкрай необхідним, адже це створить єдину правову базу для регулювання діяльності ТОВ, та допоможе усунути численні прогалини в законодавстві стосовно такого врегулювання.