Спрощено порядок повідомлення акціонерів

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на засіданні від 7 березня 2017р. схвалено "Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України" (далі – "Порядок").

Нагадаємо, що необхідність в розробці Порядку спричинена внесенням змін до Закону України "Про акціонерні товариства", якими було розширено перелік способів направлення акціонерам повідомлень, так, до особистої передачі і направлення повідомлення поштою, було додано також направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України.

Згідно п. 14 та 14 ¹ ч.1, ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлення акціонерам - це повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату в письмовій формі поштою, через депозитарну систему України або вручається акціонеру (його уповноваженим представникам) особисто. Конкретний спосіб подання повідомлення визначається статутом товариства.

Отже, акціонерні товариства, які приймуть рішення направляти повідомлення акціонерам через депозитарну систему України – повинні будуть внести зміни до Статуту, якими буде передбачено застосування даного способу повідомлення акціонерів. Окрім того до договорів про обслуговування випусків цінних паперів, укладених між Національним депозитарієм та АТ, також повинні бути внесені відповідні зміни.

Впровадження Порядку, в свою чергу, потягне внесення змін до низки нормативних актів, зокрема, до Положення про провадження депозитарної діяльності. Відтепер в анкеті рахунку в цінних паперах депонента повинна міститись інформація щодо адреси електронної пошти для забезпечення направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України.

Згідно Порядку повідомлення акціонерів відбуватиметься за наступними етапами:

1) направлення Акціонерним Товариством Розпорядження та Повідомлення Центральному депозитарію;

2) направлення Центральним депозитарієм депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам Розпорядження та Повідомлення, отриманих від АТ;

3) направлення депозитарними установами копії Повідомлення на електронні адреси акціонерів, вказані в анкеті рахунку в цінних паперах або в договорі про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах.

Загалом, весь процес повідомлення акціонерів через депозитарну установу займатиме до десяти днів.

Новий порядок передбачає не тільки направлення повідомлень безпосередньо акціонерам електронними засобами зв’язку, але й публікацію в їх повному обсязі на сайті акціонерного товариства та на сайті Центрального депозитарію, а також публікацію посилання на повідомлення на сайтах депозитарних установ. В майбутньому планується впровадити можливість відправки повідомлень від акціонерів до товариства.

Зауважимо, що повідомлення акціонерів через депозитарну систему України дозволить зменшити витрати АТ на повідомлення акціонерів, які на даний час, в більшості випадків, здійснюються поштою.

З повним текстом Порядку можливо ознайомитись за посиланням - http://www.nssmc.gov.ua/law/20325.

Прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

20.12.2016р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проектом пропонується визначити порядок створення, діяльності, припинення товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). Прийняття зазначеного Законопроекту обумовлено відсутністю системного регулювання правової діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю та Товариств з додатковою відповідальністю.

Вказаним проектом пропонується виключити норми Цивільного кодексу, присвячені регулюванню товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю (статті 140 – 151 ЦК України). Як стверджують розробники законопроекту такий крок дозволить звільнити українське корпоративне законодавство від норм, які по суті є недостатньо детальними для належного регулювання відповідних складних відносин, в більшості своїй позбавлені самостійного регулятивного навантаження і дублюючий характер яких лише продукує колізії з нормами Закону України «Про господарські товариства» та буде створювати такі колізії з нормами закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

До основних нововведень Закону належать: виключення учасника лише на підставі рішення суду; детальна регламентація порядку укладення, та змісту корпоративного договору; удосконалення процедури виплати дивідендів (здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття такого рішення); запровадження інституту значних правочинів і правочинів із заінтересованістю, а також відповідальності менеджменту за недотримання передбаченої процедури укладення таких правочинів; відсутність вимоги вказувати учасників та їхні частки в статуті товариства; можливість учасників самостійно встановлювати кворум загальних зборів ТОВ;встановлюються чіткі критерії нікчемності рішень загальних зборів товариства; скасовано заборони на конвертацію майнових вимог до товариства в частку в статутному капіталі; рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заява про вступ до товариства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню; та інші.

Метою прийняття законопроекту – було досягнення максимальної диспозитивності корпоративного управління, проте, на нашу думку, такі нововведення як виключення учасника лише на підставі рішення суду та необхідність нотаріального посвідчення таких документів як рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заяви про вступ до товариства – є ускладненням реалізації учасниками ТОВ своїх законних прав. Вважаємо, що покладення на учасників та товариство необгрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішень при реалізації законних прав на управління товариством є недопустимим.

Окрім того, викликають побоювання і положення законопроекту стосовно регламентації корпоративного договору. Так, законопроектом передбачається, що корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства. На нашу думку запровадження корпоративних договорів може ускладнити діяльність товариства, створивши для певної кількості учасників інші умови, ніж ті, що передбачені в статуті для всіх інших. До того ж, корпоративний договір може суперечити статуту товариства, що може спричинити виникнення різних правових режимів діяльності учасників. 

Та, незважаючи на недоліки законопроекту, прийняття окремого Закону для врегулювання правового становища ТОВ є вкрай необхідним, адже це створить єдину правову базу для регулювання діяльності ТОВ, та допоможе усунути численні прогалини в законодавстві стосовно такого врегулювання.