Часто на практиці виникають ситуації коли з
тих чи інших причин розрахунок з працівником при звільненні не було проведено,
або проведено не в повному обсязі.
Згідно ст.43 Конституції України
право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Кодекс
Законів про працю України встановлює ряд гарантій для працівників в частині
оплати праці, аналіз
яких дає підстави вважати, що
невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або
уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням.
Верховним Судом України
в Постанові від 14.12.2016р. по справі № 6-788цс16 в черговий раз було
висловлено правову позицію відповідно до якої працівник
може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день
фактичного розрахунку.
Таким
чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника
недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або
уповноважений ним орган відповідальності, за непроведення розрахунку з працівником в день звільнення, за весь
період невиплати цієї заробітної плати.
Тобто, фактично це означає, що відповідальність роботодавця,
за непроведення розрахунку при звільнення, продовжується і після винесення
рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати у випадку
затримки виплати по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд
України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 роз’яснив, що за статтею 47
КЗпП України роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові при звільненні
всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації в день
звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим
працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або
уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є
підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу Законів про
працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час
затримки по день фактичного розрахунку.
Нагадаємо,
що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право
звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без
обмеження будь-яким строком.
Отже, для уникнення
судових спорів зі звільненими працівниками, доцільно в день звільнення
працівника проводити повний розрахунок, у випадку якщо це неможливо здійснити в
той самий день – розрахунок варто провести в максимально короткі строки.