Постановою надано право
Нацбанку відмовити у видачі індивідуальної ліцензії заявнику у разі виявлення в
поданих документах інформації про те, що учасником операції зі здійснення
інвестиції за кордон або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця
операція, є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження
(зареєстрована/постійно проживає) у країні, що визнана Верховною Радою України
державою-агресором/державою-окупантом.
Під "інвестицією за
кордон" слід розуміти не лише створення юридичних осіб, придбання
корпоративних прав та цінних паперів іноземних емітентів. Купівля будь-якої
нерухомості, розташованої за межами України теж вважатиметься інвестиційною
діяльністю.
Інструкцією про порядок видачі
індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон визначено перелік
операцій, які не є інвестиціями, зокрема:
- операції резидентів із
перерахування коштів для утримання власних
представництв (філій) за кордоном (за винятком придбання
за кордоном нерухомого майна);
- оплата членських
(вступних) внесків до
іноземних (міжнародних) організацій
та установ;
- відкриття рахунків
в іноземних банках;
- створення та
функціонування дипломатичних,
консульських, торговельних та інших офіційних представництв за кордоном, які
користуються імунітетом і дипломатичними
привілеями.
Такі дії НБУ мають своєю
метою недопущення відпливу капіталу до Російської Федерації як держави-агресора. Тож
нововведення стосується лише "східного
сусіда", визнаного державою-агресором згідно Закону України "Про
забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій
території України".
Нагадаємо, 16 грудня 2016р.
вступила в силу Постанова НБУ "Про врегулювання ситуації на
грошово-кредитному та валютному ринках України", якою було знято заборону
на видачу індивідуальних ліцензій НБУ та дозволено купівлю іноземної валюти на
підставі індивідуальних ліцензій у виключних випадках.
