Кримінальне провадження попереду податкових перевірок

За останні роки склалась велика практика щодо податкових перевірок на основі яких керівників підприємств притягують до кримінальної відповідальності. Така негативна практика викликана неврегульованими діями ДФС та органами досудового слідства. 

До теперішнього часу ДФС проводить перевірку платника податку, за результатом чого складає акт перевірки (у разі виявлення порушення податкового законодавства складається акт перевірки, при відсутності порушень - довідка) та на підставі якого виносить податкове-повідомлення рішення, яке передається до податкової міліції для досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України, без надання часу на оскарження.

            Дана схема дій державних органів суперечить чинному законодавству України, оскільки на стадії складання акту перевірки та винесення податкових-повідомлень рішень не встановлено факту порушення податкового законодавства, а особливо правопорушення передбаченого ст. 212 КК України.

            Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

            У разі незгоди із актом, який виноситься після перевірки ДФС, платник податку може його оскаржити в адміністративному порядку (через органи ДФС) та/або в судовому порядку.

            На даний час, факт виявлення порушення при проведенні перевірки ДФС платника податку є підставою для притягнення посадових осіб підприємства (директора, бухгалтера) до кримінальної відповідальності за ст.212 КК  України та початку досудового розслідування такого виявленого порушення, не дивлячись на надане платнику податку права на оскарження результатів перевірок.

            Процедура передання матеріалів податкової перевірки до органів досудового розслідування регламентується Методичними рекомендаціями про порядок взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні і реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі – "Методичні рекомендації").

            Відповідно до Методичних рекомендацій матеріали податкової перевірки одразу передавалися  до відповідних органів досудового розслідування та починалось досудове розслідування за фактом порушення норм податкового кодексу, але 18  липня 2016р. ДФС видано наказ №633, яким внесено зміни до Методичних рекомендації, відповідно до яких тепер матеріали податкової перевірки будуть передаватись до органів досудового розслідування протягом 20 робочих днів, після дня погодження результатів таких податкових перевірок.

            Тобто матеріали податкової перевірки будуть передаватись до органів досудового розслідування після того як платник податків використає всі можливі способи оскарження результатів перевірок, а саме оскаржте  в адміністративному порядку та/або в судовому порядку результати перевірок та після чого судове рішення набере законної сили.

Ознайомитись із Методичними рекомендаціями –

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DFS00272.html

Корпоративні спори під час перетворення АТ

Вимоги акціонерного законодавства у відповідності до останніх та майбутніх змін у профільний закону – Закону Украъни «Про акціонерні товариства» посилюються, у зв’язку з чим все більше акціонерних Товариств приймають рішення і здійснюють перетворення у господарські Товариства.

            Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

            Процес перетворення потребує підготовки значної кількості документів, проведення зборів та зведення балансів і підготовки актів, такий не легкий процес часто погіршують або навіть зупиняють наявні корпоративні спори між акціонерами, або між акціонерами та Товариством.

Окрім права власності на акції, акціонери володіють і користуються належними їм корпоративними правами. До таких корпоративних прав, зокрема належить право на участь у зборах, право на отримання інформації від Товариства і право на обов’язковий викуп акцій. Більше того, такі акціонери мають прав на звернення до суду та профільного регулятора – НКЦПФР.

Часто, під час перетворення акціонерного товариства акціонери вважають, що їх право порушені (не рідко такі порушення дійсно допускаються з боку Товариства), як наслідок Товариство-правонаступник з часів його «створення» будучи правонаступником починає захищати і відстоювати прав на існування (правомірні перетворення у суді).

Для уникнення тривалої судової тяганини з акціонерами (учасника) рекомендовано чітко дотримуватись встановлених вимог закону та до моменту прийняття рішення про перетворення оцінити потенційні ризики та/або запропонувати здійснити викуп акцій. 

Крадіжки на підприємстві та як з цим бути

Часто перед керівниками підприємств постають питання – що робити якщо працівники вчинили крадіжку на підприємстві? Чи можна звільнити такого працівника та які підстави для звільнення? Чи можна притягнути до відповідальності?

Для отримання відповіді на всі ці питання, слід першочергово визначитись із поняттям "крадіжка". Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу України, крадіжка – це таємне викрадення чужого майна. Ніби вказана норма досить проста та зрозуміла, але всеж для притягнення до відповідальності слід визначити розмір завданих збитків внаслідок вчинення крадіжки, оскільки розмір цих збитків і визначить відповідальність до якої буде притягнутий працівник. Загалом за крадіжку працівника можна притягнути до наступних видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна.

Повертаючись до питання розмірів збитків, відповідно до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто сума яка не перевищує 121,80 грн. Якщо ж сума перевищує 121,80 грн. то настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України.

Що роботи якщо виявили крадіжку? У разі виявлення крадіжки, розкрадання на підприємстві, такий факт необхідно першочергово зафіксувати, найкраще це зробити шляхом виклику поліції, яка складе відповідний протокол. Після чого в порядку ст.224 КПК України, факт розкрадання/крадіжки протягом 24 годин вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – "ЄРДР") та заявнику (підприємству) видається копія витягу про внесення відомостей до ЄРДР та про початок досудового розслідування даного факту.

Або факт крадіжки може бути зафіксовано на підприємстві шляхом складання акту, присутності мінімум трьох свідків, після чого працівника, який вчинив крадіжку, необхідно ознайомити із актом, у випадку відмови від ознайомлення в акті здійснюється водовідвідна відмітка.

Після того, як зафіксовано такий факт слід отримати письмові пояснення працівника, можливих свідків, безпосереднього керівника працівника.

За результатом фіксації факту крадіжки/розкрадання керівництвом виноситься догана та притягується працівник до майнової відповідальності, для чого повинен бути виданий відповідний наказ, з яким має бути ознайомлений працівник. У разі відмови працівника від ознайомленням із наказом на підприємстві складає відповідний акт у присутності трьох свідків.

У тому випадку, якщо факт крадіжки/розкрадання зафіксовано поліцією, то питанням притягнення до кримінальної відповідальності буде займатись орган досудового розслідування в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Але в цьому випадку слід пам'ятати про те, що підприємство має подати клопотання про залучення підприємства в якості потерпілої особи в даному кримінальному провадження на підтвердження чого надати відповідні документи, які додатково доводять нанесення матеріального збитку такими протиправними діями працівника.

У тому випадку, якщо працівнику оголошена догана та притягнуто до матеріальної відповідальність, то це не буде слугувати підставою для його звільнення. Відповідно до норм Кодексу Законів про працю України, звільнення можливе в тому випадку, якщо особі протягом 1 року буде оголошено не менше трьох доганів.

У випадку притягнення до кримінальної відповідальності або адміністративної,  звільнення працівника з роботи пов’язується з установленням самого факту розкрадання вироком суду, або постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення. Тобто підставою для звільнення є або вирок суду або постанова у справах про адміністративні правопорушення.

Тож підводячи підсумки, керівництву при виявлені факту крадіжки або розкрадання слід пам'ятати наступний алгоритм дій:

1. встановлення факту крадіжки (виклик поліції або складання акту в присутності свідків);

2. Отримання пояснень від свідків та інших працівників;

3. Винесення догану та притягнення до матеріальної відповідальності працівника/ дочекатись закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення за фактом крадіжки/ отримати постанову за результатом розгляду адміністративного правопорушення;

4. Звільнення працівника.

Щодо порядку стягнення завданої майнової шкоди із працівників за завдані збитки підприємству, читайте у наступних  статтях на блозі ЮК "АЛЬЯНС РАТУШНЯК І ПАРТНЕРИ".

Акції – є, а акціонерів немає…або проблема відсутніх акціонерів

        На сьогоднішній день в Україні зареєстровано та діє значна кількість акціонерних товариств, одні з них існують з епохи приватизації, інші – новостворені. Деякі, акціонерні товариства налічують величезну кількість акціонерів, інші – всього одного. Вимоги акціонерного законодавства стають все більшими, а витрати на утримання такого акціонерного товариства та обслуговування цінних паперів – не дешевшають.

Постійно піднімаються питання міноритарних акціонерів та відсутніх акціонерів. При цьому не менш поширеним є той факт, що таким акціонерам належить мізерна доля у статутному капіталі, як правило це 0,001%. При цьому такі акціонери не цікавляться «життя товариства», в Товариство в свою чергу не цікавиться власниками акціонерами. Не зважаючи на відсутність «цікавості» - право власності на акції не припиняється і фактично, у реєстрі акціонерів – пару сотень або й тисяч акціонерів, а на зборах присутній лише 1.

            У зв’язку з фактичною відсутність таких акціонерів, їм відводиться роль «баласту», і часто піднімається питанням іншим Товариством про виключення таких акціонерів зі складу учасників…          Проте, чинне законодавство і судова практика не дає можливості виключити акціонерів у зв’язку з їх відсутністю. Так зокрема, Своє рішення Вищий господарський суд України обґрунтовує тим, що законодавством не передбачається можливість виключення учасників зі складу акціонерного товариства, внаслідок чого відбувається порушення прав власності на певний пакет акцій товариства.

Так, відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ: «Господарським судам слід враховувати, що до правовідносин, пов'язаних з набуттям, передачею та припиненням корпоративних прав у АТ, не можуть бути застосовані загальні правові норми, які визначають порядок вступу особи до складу учасників господарського товариства, виходу та виключення учасника з господарського товариства. Як наслідок, господарські суди не мають правових підстав для задоволення позовних вимог про вихід або виключення позивача-акціонера з АТ та виділення йому частки майна товариства (крім випадку ліквідації товариства)».

            Тобто, для виключення таких акціонерів – відсутній правовий механізм. Проте, Товариство або мажоритарний акціонер має можливість здійснити викуп таких акцій або перетворитись у ТОВ/ТДВ та здійснити виключення на підставах загального законодавства. 

Проведено бізнес-сніданок, присвячений проблемам відсутніх акціонерів при перетворені АТ.

14.07.2016 в м. Київ, в конференц-залі "Візантія" в готелі "Дніпро" Юридичною Компанією «Альянс Ратушняк і Партнери» було проведено бізнес-сніданок, присвячений проблемам, пов’язаним з  процедурую перетворення АТ.                       

До обговорення було винесено питання, які стосуються практичних рекомендацій процедури реорганізації акціонерних товариств та практичні кейси й поради щодо розв’язання проблеми відсутніх акціонерів. Особливо детально в ході обговорення було висвітлено наступні питання, зокрема, організаційно-правові складові забезпечення прийняття рішення і проведення зборів, деякі аспекти зміни типу товариства з приватного на публічне, чи навпаки, дії, які необхідно вчинити до початку прийняття рішення, проблеми пошуку кредиторів, та процедура перетворення акціонерних товариств. 

Крім того активну дискусію серед учасників заходу викликали питання виплати дивідендів, в тому числі відсутнім акціонерам, та питання, пов’язані з можливими судовими спорами, оскільки будь-які аспекти перетворення АТ  тягне за собою ряд неврегульованих на законодовчаму рівні проблем, так наприклад як бути із відсутніми акціонерами. 

В заході прийняли участь члени наглядових рад, голови правління, акціонери, та представники великих холдингових компаній. Крім того, в заході прийняли участь починаючі молоді фахівці, які стають на шлях здобуття юридичної професії, а саме представники студентської організації - "Лігастудентів".

Юридична компанія "Альянс Ратушняк і Партнери" вдячні всім учасникам заходу.

Увага! Акція - безкоштовна участь у бізнес-сніданку.

Друзі, всіх запрошуємо на наш захід, який відбудеться у Готелі "Дніпро"! Захід вже скоро, і ми маємо ще декілька вільних місць. Тому, оголошуємо про акцію на безкоштовну участь для перших 5 учасників, які зареєтруються до 06.07.2016р. (включно).

Продовжується реєстрація на бізнес-сніданок

Юридична компанія "Альянс Ратушняк і Партнери" запрошує Вас 14.07.2016р. прийняти участь в бізнес-сніданку, де будуть обговорюватись проблемні питання відсутніх акціонерів при перетворенні

Питання до обговорення:

• процедура перетворення АТ. Практичні рекомендації; 
• як вирішити проблеми відсутніх акціонерів; 
• практичні кейси та поради.

Спікери:

Володимир Ратушняк – керуючий партнер ЮК “Альянс Ратушняк і Партнери”, адвокат, фахівець з великим досвідом практики в сфері корпоративного права.

Павлина Ратушняк – юрист ЮК "Альянс Ратушняк і Партнери", фахівець з корпоративного права, спеціалізується на процедурі припинення підприємств шляхом реорганізації.

Дата та час проведення: 14 липня 2016р. з 09.00 год. до 11.00 год. (реєстрація з 9.00 год до 9.30 год).

Місце проведення: м. Київ, вул. Хрещатик 1/2, готель "Дніпро", конференц-зал "Візантія".

Вартість участі: 400 грн.

УВАГА! Всі охочі взяти участь в зустрічі повинні обов’язково попередньо зареєструватися. Реєстрація проводиться в робочі дні до 13.07.2016 включно, за телефонами: +38(044)227-16-82(81), +38(067)537-38-82 або за електронною поштою: office@legalconsulting.com.ua (кількість місць обмежена).

Реквізити для оплати за участь у зустрічі:

Отримувач ТОВ "Альянс Ратушняк і Партнери" , код ЄДРПОУ 33692314 р/р 260000103303 в АТ "Прокредит Банк",м. Київ, МФО 320984, (отримувач є платиником єдиного податку за ставкою 5% неплатник ПДВ). Призначення платежу: "За надання інформаційно-консультативних послуг щодо регулювання діяльності акціонерних товариств".

*Організатори семінару зберігають за собою право припинити реєстрацію у разі набрання максимально кількості учасників.