Крадіжки на підприємстві та як з цим бути

Часто перед керівниками підприємств постають питання – що робити якщо працівники вчинили крадіжку на підприємстві? Чи можна звільнити такого працівника та які підстави для звільнення? Чи можна притягнути до відповідальності?

Для отримання відповіді на всі ці питання, слід першочергово визначитись із поняттям "крадіжка". Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу України, крадіжка – це таємне викрадення чужого майна. Ніби вказана норма досить проста та зрозуміла, але всеж для притягнення до відповідальності слід визначити розмір завданих збитків внаслідок вчинення крадіжки, оскільки розмір цих збитків і визначить відповідальність до якої буде притягнутий працівник. Загалом за крадіжку працівника можна притягнути до наступних видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна.

Повертаючись до питання розмірів збитків, відповідно до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто сума яка не перевищує 121,80 грн. Якщо ж сума перевищує 121,80 грн. то настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України.

Що роботи якщо виявили крадіжку? У разі виявлення крадіжки, розкрадання на підприємстві, такий факт необхідно першочергово зафіксувати, найкраще це зробити шляхом виклику поліції, яка складе відповідний протокол. Після чого в порядку ст.224 КПК України, факт розкрадання/крадіжки протягом 24 годин вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – "ЄРДР") та заявнику (підприємству) видається копія витягу про внесення відомостей до ЄРДР та про початок досудового розслідування даного факту.

Або факт крадіжки може бути зафіксовано на підприємстві шляхом складання акту, присутності мінімум трьох свідків, після чого працівника, який вчинив крадіжку, необхідно ознайомити із актом, у випадку відмови від ознайомлення в акті здійснюється водовідвідна відмітка.

Після того, як зафіксовано такий факт слід отримати письмові пояснення працівника, можливих свідків, безпосереднього керівника працівника.

За результатом фіксації факту крадіжки/розкрадання керівництвом виноситься догана та притягується працівник до майнової відповідальності, для чого повинен бути виданий відповідний наказ, з яким має бути ознайомлений працівник. У разі відмови працівника від ознайомленням із наказом на підприємстві складає відповідний акт у присутності трьох свідків.

У тому випадку, якщо факт крадіжки/розкрадання зафіксовано поліцією, то питанням притягнення до кримінальної відповідальності буде займатись орган досудового розслідування в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Але в цьому випадку слід пам'ятати про те, що підприємство має подати клопотання про залучення підприємства в якості потерпілої особи в даному кримінальному провадження на підтвердження чого надати відповідні документи, які додатково доводять нанесення матеріального збитку такими протиправними діями працівника.

У тому випадку, якщо працівнику оголошена догана та притягнуто до матеріальної відповідальність, то це не буде слугувати підставою для його звільнення. Відповідно до норм Кодексу Законів про працю України, звільнення можливе в тому випадку, якщо особі протягом 1 року буде оголошено не менше трьох доганів.

У випадку притягнення до кримінальної відповідальності або адміністративної,  звільнення працівника з роботи пов’язується з установленням самого факту розкрадання вироком суду, або постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення. Тобто підставою для звільнення є або вирок суду або постанова у справах про адміністративні правопорушення.

Тож підводячи підсумки, керівництву при виявлені факту крадіжки або розкрадання слід пам'ятати наступний алгоритм дій:

1. встановлення факту крадіжки (виклик поліції або складання акту в присутності свідків);

2. Отримання пояснень від свідків та інших працівників;

3. Винесення догану та притягнення до матеріальної відповідальності працівника/ дочекатись закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення за фактом крадіжки/ отримати постанову за результатом розгляду адміністративного правопорушення;

4. Звільнення працівника.

Щодо порядку стягнення завданої майнової шкоди із працівників за завдані збитки підприємству, читайте у наступних  статтях на блозі ЮК "АЛЬЯНС РАТУШНЯК І ПАРТНЕРИ".

Безкінечний випробувальний термін чи захист соціальних гарантій?

17.05.2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу" (далі – "Закон").

Ціллю прийняття цього закону, на думку його авторів, є "удосконаленням трудового законодавства з метою забезпечення реалізації певної категорії громадян конституційного права на працю та унеможливлення зловживань з боку роботодавців при встановлення працівникам випробування при прийнятті на роботу".

Цим законодавчим актом розширено перелік категорій працівників, для яких не встановлюється випробувальний термін при прийомі на роботу. До таких категорій відносяться: особи, обрані на посаду; переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; особи, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи; вагітні жінки; одинокі матері, що мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; особи, з якими укладається трудовий договір строком до 12 місяців; особи, які приймаються на роботу на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщені особи.

Відміна випробувального строку для таких категорій працівників безперечно є великою перевагою, оскільки саме такі категорії, що вказані вище, зазнають найбільшої дискримінації від роботодавців. Тобто такі заходи є соціальними гарантіями, які для нашого суспільства є неодмінно необхідними.  Але, враховуючи недосконалість та прогалини українського законодавства, виникає закономірне питання - наскільки це буде працювати в українських умовах та контролюватися перевіряючими державними органами невідомо, оскільки на даний час діє  мораторій на проведення перевірки з дотримання трудового законодавства на підприємствах.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Законом визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Дана норма Закону надасть можливість роботодавцям безпідставно продовжувати випробувальний термін для працівників. Попередньою редакцією Закону було конкретизовано та чітко визначено що, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Також передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три робочі дні.

З такої норми Закону випливає що, роботодавцю надається право на звільнення працівника як такого, що не пройшов випробування лише після письмового попередження про невідповідність працівника займаній посаді, з умовою, що попередження має бути видано за три дні до звільнення. Фактично працівник набуває можливості оскаржити таке звільнення, якщо він так і не отримав письмового попередження.

Отже, такі зміни в законодавстві захистили соціальні гарантії певних категорій осіб, але при цьому надали можливість роботодавцям безпідставно подовжувати строки випробувального терміну та безпідставно звільняти працівників.

З текстом Закону можна детальніше ознайомитись за посиланням - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53191

Огляд трудового законодавства

Серед ключових практик ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери» є участь та захист інтересів клієнтів в трудових спорах, а також попередження конфліктних ситуацій через проведення кадрового аудиту діяльності підприємств, оскарження дій та рішень державних органів контролю в сфері трудових відносин.

З огляду на актуальність трудової тематики, на корпоративному блозі ЮК «Альянс Ратушняк і Партнери» започатковується щомісячний огляд ключових подій в сфері трудового законодавства та судової практики.

Повідомлення про прийнятих працівників

Нормативно-правові акти та роз’яснення до теми:

— Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП);

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

 реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 р. № 77-VIII (далі — Закон № 77);

— Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 р. № 413 (далі — Постанова № 413);

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 р. № 454 (далі — Порядок № 454);

— Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435).

Відповідальність роботодавця по-новому

(Надруковано в журналі “Кадровик України” № 6, червень 2015 р.)

Минуло більш як чотири місяці з дати набрання чинності Законом № 77. Зазначений закон відомий завдяки тому, що ним було запроваджено пільгову ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) для тих роботодавців, які легалізують фонд оплати праці.

Однак окрім надання вищезазначеної пільги законодавець вдався і до іншого засобу спонукання роботодавців до дотримання законодавства про працю — значно посилив відповідальність за порушення.

Ліквідація підприємства: права та обов’язки працівників і роботодавця, захист прав працівників

В умовах сучасного динамічного світу, події змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Бізнесу постійно доводиться варіювати між айсбергами постійний законодавчих змін, кон’юнктури ринку, протидії конкурентів. Конкуренція – породження ринкової економіки, де перемагає спритніший. Кризові явища призводять до згортання виробництва, припинення діяльності, оптимізації та реорганізації суб’єктів господарювання.