Що заважає працювати перевізникам

В українському щотижневому виробничо-практичному журналі  "Транспорт" (жовтень 2016р.), опубліковано статтю Володимира Ратушняка, юриста-міжнародника, партнера Юридичної компанії "Альянс Ратушняк і Партнери" присвячену питанням поточного стану та перспектив ринку автоперевезень.

В публікації наголошується на проблемі застарілого транспортного законодавства, так Статут автомобільного транспорту датований ще 1969 р., а Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом діють з 1997 р. Як зазначає автор, таке застаріле регулювання приносить транспортній галузі значні збитки.

Окрім того в матеріалі згадується й проблема відсутності визначення в законодавстві суб'єкта (оператора) транспортного ринку, яка не дозволяє належним чином врегулювати питання ліцензування, кваліфікаційних вимог, відповідальності та ін. Також, вже вкотре, автором зроблено акцент на необхідності прийняття Закону України "Про приведення законодавства України в сфері автомобільного транспорту у відповідність з актами Європейського Союзу":

 "Якщо врахувати, що Україна практично відкриває свої кордони і іноземні оператори поступово будуть прямо конкурувати з національними, висновки невтішні. Потрібна термінова реновація правил ведення бізнесу. Зацікавлені в таких змінах логістичні оператори, перевізники та експедитори. Оскільки ні КМУ, ні профільне міністерство досі не змогли впровадити такі зміни, то учасники ринку, як напряму, так і через свої галузеві асоціації та об'єднання повинні лобіювати прийняття нових правил роботи".

Як підсумок В. Ратушняк наводиться ряд рекомендацій, які необхідно дотримуватись з  метою покращення діяльності національних перевізників, зокрема: чітке дотримання правил; перевірка контрагентів,  і замовників, і підрядників; розробка та впровадження ґрунтовних договорів, з детальною регламентацією всіх бізнес-процесів та з чітким регулюванням відповідальності; у випадку недовіри до діючої системи правосуддя – звертатись до третейських судів, та інші.

Такий, набір, нібито простих дій, принаймні мінімально зможе захистити перевізника від можливих професійних ризиків та недобросовісних контрагентів, що на законодавчому рівні не врегульовано належним чином.

Більш детально з текстом публікації можна ознайомитись в журналі "Транспорт" (№10(931) жовтень 2016р.) -  http://transport-journal.com/wp-content/uploads/files/index.html

Бізнес без рейдерських захоплень.

03.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності".

Нагадуємо, що зі вступом в силу вказаного Закону, зміниться процедура реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців та внесення змін до реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, процедура реєстрації прав на нерухоме майно та збільшено кримінальну відповідальність як заявника, так і реєстратора та зацікавлену у вчиненні незаконної реєстраційної дії особу.

До основних нововведень законодавства в сфері здійснення реєстраційних відноситься: зобов'язання реєстраторів та нотаріусів використовувати виключно захищений носій особистих ключів – надійний засіб електронного цифрового підпису, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби; повідомлення власника майна, щодо якого буде вчинена реєстраційна дія реєстратором при отриманні пакету документів для проведення реєстраційної дії, при цьому власник має право подати заяву про заборону вчинення такої дії, одночасно з цим звернутися до суду для накладення судової заборони.

Крім того, запроваджено нотаріальне посвідчення справжності підписів засновників (учасників) юридичної особи, а також особи, яка подає документи для здійснення реєстраційних дій. Як пояснює законодавець, першочергово такі зміни необхідні для запобігання та унеможливлення рейдерське захоплення власності, шляхом подання підробленого пакету документів щодо переходу корпоративних прав.

Також, до нововведень належить надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направити подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. Водночас, з метою належної реалізації права особи, яка вважає, що її право порушено, на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, проектом Закону пропонується збільшити термін для подання скарги до Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 30 календарних днів до 60 календарних днів.

В цілому результатом прийняття зазначеного Закону для власників бізнесу стане:

-          паперове підтвердження власності;

-          нотаріальне посвідчення підписів;

-          ЕЦП за особистої присутності;

-          можливість припинення проведення реєстраційної дії;

Проте, існують побоювання щодо значних побічних ефектів практичного застосування положень зазначеного Закону, у зв'язку з ускладненням процедури реєстрації, а особливо запровадженням обов'язкового нотаріального посвідчення підписів учасників.

З текстом Закону можна ознайомитись за посиланням - http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1666-19

Спрощено порядок здійснення експортних операцій

03.11.2016р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг)" (далі – "Закон").

Законодавець, розробляючи та приймаючи це Закон, головною ціллю визначив – спростити процедуру укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для експортування товарів та послуг, спростити бухгалтерську та фінансову звітність, а також відмінити валютний контроль при здійсненні експортних операцій.

Але чи дійсно новели законодавства щодо ЗЕД, спростять "життя" українським експортерам?

Основними нововведеннями, відповідно до прийнятого Закону будуть:

1. Контроль за поверненням валютної виручки буде здійснюватися виключно за експортом продукції, а за послугами такий контроль виключено.

2. Відтепер зовнішньоекономічні контракти можна укладати в електронній формі та за допомогою прийняття оферти або шляхом виставляння інвойсів (рахунків).

3. Інвойс (рахунок) буде визнаватися первинним документом, що має спростити процедуру ведення  бухгалтерського обліку. Відповідно до змін, інвойс може бути підписано особистим підписом та ЕЦП, при цьому буде достатньо лише підпису експортера, а факт належного надання послуг (товарів) за контрактом буде підтверджуватись оплатою нерезидентом інвойсу.

4. Законодавець дозволяє допускати незначні похибки в первинних документах бухгалтерського обліку, які не вплинуть на дійсність факту здійснення експортної операції: "Незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо."  

            Очікується, що такі зміни в законодавстві щодо здійснення експортних операцій призведе до виведення малого та середнього бізнесу на новий рівень, що збільшить об'єми експортних операцій та заповнять Європейський ринок та ринок країн СНД українськими послугами та товарами.

            Такі зміни будуть введені в дію, з моменту опублікування даного Закону. Детальніше із законом можна ознайомитись за посиланням - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58833

Захист бізнесу від рейдерських посягагнь

Одним із незахищених сфер в України є сектор приватного бізнесу, який кожного дня може стати об'єктом посягань з боку конкурентів в вигляді рейдерських атак. Перед кожним власником бізнесу щоденно виникає питання – як захистити власний бізнес від незаконного посягання на нього?

З метою створення безпечних умов розвитку та діяльності  сектору приватного бізнесу в Україні, 06.10.2016р. Верховною Радою України в першому читанні було прийнято Законопроект  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів".

Даний Закон посилює контроль за діяльністю підприємств починаючи від первинної реєстрації юридичних осіб до притягнення до кримінальної відповідальності осіб за намагання захоплення чужого бізнесу. Основним нововведенням Закону є:

-       Нотаріальне засвідчення справжності підписів засновників (учасників) юридичної особи, а також особи, яка подає документи для здійснення реєстраційних дій;

-       Нотаріальне засвідчення справжності підпису на установчих документах, передавальних актах, та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід учасника з товариства, що подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу.

Як пояснює законодавець, першочергово такі зміни необхідні для запобігання та унеможливлення рейдерське захоплення власності, шляхом подання підробленого пакету документів щодо переходу корпоративних прав. За даними Мін'юсту останнім часом, якому підпорядковується реєстраційна служба, така "схема" набула популярності та значного поширення.

При цьому слід відміти, що такі заходи по захисту корпоративних прав можуть мати зворотну дію у вигляді надмірного ускладнення, і без того непростої процедури реєстрації змін про юридичну особу для добросовісних засновників(учасників) юридичних осіб, яка на даний час є недосконалою та недостатньо врегульованою на законодавчому рівні.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів" внесе ряд змін і до процедури реєстрації рухомого й нерухомого майна. Відтепер Міністерством юстиції України буде контролювати здійснення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Серед нововведень, запропонованих у проекті, передбачається повідомлення всіх власників юридичної особи про отримання державним реєстратором заяви про внесення змін до реєстрів. Таким чином власнику надається можливість зупинити реєстраційні дії. На нашу думку, це є важливим та дієвим кроком у війні з рейдерством, та в цілому матиме позитивний ефект.

Окрім того цей Закон передбачає запровадження обов’язкової реєстрації заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, відновлення реєстраційних дій лише за рішенням суду, що набрало законної сили або заяви власника.

Введення таких жорстких правил реєстрацій юридичних осіб, нерухомого майна та несення змін до реєстрів юридичних осіб та реєстру нерухомого майна, призвело до збільшення повноважень Міністерства юстиції України.

Також до нововведень належить надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направити подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. Ця норма, в сукупності з підвищенням адміністративної та кримінальної відповідальності реєстраторів та нотаріусів спонукатиме їх більш відповідально ставитись до перевірки на відповідність чинному законодавству документів, які подаються на реєстрацію змін про юридичну особу.

При цьому Законодавцем, вносяться і відповідні зміни  до Кримінального кодексу України, якими передбачається вдосконалення та посилення кримінальної відповідальності за підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Сподіваємось, що  подальше прийняття законопроекту лише сприятиме запровадженню європейських стандартів захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також сприятиме нормальному конкурентному клімату в Україні для створення та розвитку бізнесу, при цьому не буде перешкоду для його діяльності в межах національного простору.

З повним текстом законопроекту можна ознайомитись за посиланням -  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59923

Керуючий партнер ЮК "Альянс Ратушняк і партнери" Володимир Ратушняк виступив доповідачем 8 годинного практикуму на тему "Юридичні ризики в автомобільному транспорті та логістиці: сучасні реалії та перспективи розвитку".

20 вересня 2016р. в м.Києві відбувся практичний семінар "Юридичні ризики в автомобільному транспорті та логістиці: сучасні реалії та перспективи розвитку", доповідачем якого виступив керуючий партнер ЮК "Альянс Ратушняк і партнери" Володимир Ратушняк, адвокат, юрист-міжнародник.

Робота в логістичному та транспортному бізнесі передбачає оперування великою кількістю вантажів. І питання відповідальності і ризиків, пов'язаних з вантажем, є основною проблемою такого бізнесу. Процеси транспортування і складської обробки товарів, незважаючи на певні запобіжні заходи, загрожують втратою і пошкодженням товарів, порушенням графіків доставок внаслідок різних чинників: від простого людського фактору і до непереборної сили. Наслідком таких випадків є виникнення збитків і необхідність їх врегулювання в рамках претензійних і позовних процедур.

"При уявній простоті ситуацій, в процес часто бувають залучені: безпосередній перевізник, експедитор, вантажовідправник і вантажоодержувач, страхові компанії. Успіх розв'язання кожної спірної ситуації залежить від цілого ряду обставин, в тому числі від грамотної і чіткої взаємодії кількох служб. У таких ситуаціях провідну роль беруть на себе компетентні менеджери і юристи. Найчастіше сильніша позиція у того, хто заздалегідь потурбувався про належний правовий захист своїх інтересів ", - коментує керуючий партнер ЮК" Альянс Ратушняк і партнери ", адвокат Володимир Ратушняк.

Конкуренція на транспортно-логістичному ринку стає все більш жорсткою, наслідком чого, серед іншого, стало зниження цін, що критично впливає на маржинальність. Одночасно підвищуються стандарти якості, на дотриманні яких клієнти наполягають. Серед таких стандартів - надання послуг на умовах відстрочки платежу. А це, в свою чергу, неминуче породжує ризики, пов'язані з дебіторською заборгованістю, які часто стають проблемою для транспортних компаній. В умовах кризової економіки кожен випадок несплати боляче б'є по перевізнику і змушує фінансові та юридичні служби енергійно шукати можливі рішення проблеми. Найчастіше тільки прийняття комплексу превентивних і захисних заходів дозволяють побудувати таку систему управління заборгованістю і її стягнення, при якій збитки будуть мінімальні. В іншому випадку, процес може стати некерованим.

Крім того, ні для кого також не секрет, що часто зустрічаються недобросовісні підрядники та контрагенти, які несуть загрозу для надійних і добропорядних платників податків. Що робити, щоб не стати об'єктом донарахувань і санкцій в результаті "податкової неохайності" свого контрагента і що робити, якщо це вже сталося? Не менш цікава й інша категорія податкових ризиків, що виникають у разі, коли контрагенти заплутуються в хитросплетіннях Податкового кодексу і мінливих податкових консультацій та роз'яснень, що стосуються оподаткування фрахту і транспортно-експедиторських послуг.

Відповіді на ці питання можна було отримати 20 вересня 2016 в Києві на практичному семінарі для представників бізнесу "Юридичні ризики в автомобільному транспорті та логістиці: сучасні реалії та перспективи розвитку". Окремими питаннями на практикумі розглядались питання "форс-мажорних" обставин в транспорті, а також ризики пов'язані з можливою відмовою страхових компаній у відшкодуванні в зв'язку з військовими діями і АТО, які документи є належним підтвердженням дії форс-мажорних обставин і як їх отримати.

            Під час роботи практикуму Володимир Ратушняк, надав учасникам заходу, ТОП-5 рекомендацій у сфері транспортного бізнесу:

            1. Не працюйте з бланковими договорами. Працювати на відкритих умовах недозволена розкіш і величезний ризик. Тільки "випадкові гравці" погоджуються працювати на відкритих умовах, або компанії які не відповідають за свої зобов'язання (з яких нема чого взяти).

2. Перевіряйте своїх контрагентів. Ви повинні прийняти за аксіому і не обговорювати, а виконувати перевірку своїх контрагентів на всіх етапах співпраці.

3. Покладайтеся на себе і на договірні інструменти управління бізнес-процесами і в т.ч. заборгованістю, але не дуже сподівайтеся на ефективні суди і тим більше на виконавчу службу. Показник стягнення заборгованості в Україні через судові і виконавчі процедури дуже низький. Тільки той, хто ефективно управляє бізнес-процесами і заборгованістю і не доводить справу до суду, є ефективним. Це клопітка робота, але вона себе виправдовує.

4. Чітко врегулюйте / лімітуйте обсяг збитків, які відшкодовує логістичний оператор (перевізник, експедитор), замовник. Фрази "Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України" критично недостатньо для ефективного врегулювання спірної ситуації. Точне визначення обсягу відповідальності за кожне потенційне порушення договору (в тому числі включення в нього або виключення з нього непрямих збитків), а також списку підстав для звільнення від відповідальності - запорука того, що потенційний спір буде вирішений на етапі досудового врегулювання.

5. Не ігноруйте розділ "форс-мажор" і детально регламентуйте питання виключення відповідальності. Чітко співвідносите положення даного розділу з положеннями про страхування і відповідальності. Вкрай важливо зіставляти розділ "форс-мажор" зі списком винятків з-під дії страхового поліса, що далеко не завжди робиться, в результаті певний ризик може не покриватися.

Приведення транспортного законодавства у відповідність до норм ЄС.

В українському спеціалізованому журналі "Транспорт" (січень 2016р.), опубліковано інтерв’ю Володимира Ратушняка, юриста-міжнародника, партнера Юридичноъ компанії "Альянс Ратушняк і Партнери".

Матеріал присвячений актуальним питанням реформування транспортної індустрії, запровадженню технічного оглядів як складової частини та необхідної умови приведення норм національного законодавства у відповідність з вимогами ЄС.

Стаття подає загальний огляд питань реформування ітрансапортної галузі, вказується на чотири основні напрями реформування: 1) встановлення та використання обмежувачів швидкості; 2) уніфікація дозволених розмірів та ваги транспортних засобів; 3) гармонізація соціального законордавства; 4) впровадження перевірок придатності автомобілів та причепів до експлуатації. Автор зазначає, що ві цілому, ідеологія змін в транспортній індустрії базується на вимогах безпеки, екологічності, енергоефективності та доступності.

Впровадження обов’язкових технічних оглядів є важливим елементом системи реформування транспортної галузі. Передбачається, що Система технічних оглядів буде незалежною. Питання розмежування техоглядів та ремонтних робіт на офіційних сервісах автовиробників заслуговує окремо уваги. Так, за ідеальних умов, ТО має проводитись незалежною структурою, яка не пов’язана та є самостійною відносно продавця і сервісу автомобілів.

Більш детально ви можете ознайомитись в журналі "Транспорт" (№8(923) серпень 2016р.) - http://transport-journal.com. 

Чи відповідати на запит ДФС?

Досить часто перед платниками податків виникає питання – чи надавати відповідь на запит представників ДФС про надання інформації чи пояснень? Та які наслідки не надання відповіді на такі запити?

Відповідно до ст.73Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Нормами податкового законодавства встановлено ряд вимог до запитів податкових органів. Так, відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України: "Запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі."

Часто податкові запити не відповідають вищеперерахованим вимогам, в такому разі виникає питання – як діяти платникам податків в таких випадках?

Норма ст. 73 ПК України вказує на те, що уразі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Здавалося б питання з відповіддями вирішено, але практика складається дещо по-іншому, і ненадання відповіді на податковий запит може стати приводом для проведення позапланової перевірки платника податку, у звязу з чим існує велика судова практика, яка приймає сторону платника податку.

Так наприклад, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 року задоволено позов про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ про проведення позапланової перевірки у зв’язку з невідповідністю податкового запиту вимогам податкового законодавства, а саме: "як убачається з тексту запиту, в ньому не зазначено жодного конкретного порушення позивача, які стали підставою для його направлення".

З метою урегулювання такого питання, ДФС надало  . було видано Лист-роз'яснення  № 635/3/99-99-11-04-04-11 від  30.06.2016 р. про запити контролюючих органів, яким пояснює, що право платника податків на ненадання запитуваної контролюючим органом інформації виникає в силу самого факту неналежного оформлення письмового запиту та не вимагає письмового повідомлення контролюючого органу. При цьому платник податків не позбавлений права на звернення до контролюючого органу із зазначенням підстав для ненадання запитуваної інформації. Таке звернення може бути оформлене (викладене) державною або російською мовою, іншою мовою, як це передбачено ст. 18 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Але при цьому всьому, кожен запит та відповідь на нього є індивідуальними, та перед тим як надати відповідь на запит, слід чітко розуміти для себе, що ви як платник податків в першу чергу не потрапляєте під дію ст. 73 Податкового кодексу України, якою визначено обставини при яких податкова може до вас направити запит.

Отже, з огляду на вищезазначене, ігнорувати запит у будь-якому разі не можна, навіть якщо він  не відповідає вимогам закону або якщо у податківці не має підстав із ним звертатись, тому що таке ігнорування може призвести до конфліктів в судовому порядку, де за наявних підстав може бути накладено арешт на майно платника податків. З метою запобігання таких конфліктів з податковими органами, в тому числі і в судовому порядку, найкращим виходом в разі отримання такого запиту – є надання відповіді, яка повинна містити підстави відмови у наданні відповіді на запитувану органами ДФС інформацію, а саме – невідповідність податкового запиту вимогам чинного законодавства.