Щодо чергових кроків в покращенні інвестиційного клімату

З 1 січня 2017 року вступив в силу Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". Метою прийняття Закону було  спрощення податкової системи та адміністрування податків для покращення інвестиційного клімату.

Пропонуємо Вашій увазі найбільш важливі зміни, відповідно до Закону: 1) запроваджено повноцінний електронний кабінет платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та ін.); 2) встановлено єдиний термін надання відповіді платником податку на запити контролюючого органу про надання інформації 15 робочих днів. Раніше Податковий кодекс передбачав 2 терміни – один місяць та 10 днів.; 3) змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків, зокрема збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн. грн.; 4) податковий орган зможе вимагати від платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на орган ДФС.; 5) запроваджено податкові канікули  (застосування нульової ставки на прибуток підприємств) на період до 31 грудня 2021 року для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати.; 6) введено нову процедуру зупинення реєстрації податкової накладної на підставі даних автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику.; 7) передбачається впровадження обов’язкового реквізиту податкової накладної - коду товару згідно з УКТ ЗЕД, який відображається у податковій накладній, на всі без виключення товари.;

Основні ризики, що стосуються таких змін до законодавства, стосуються забезпечення надійного правильного функціонування електронних систем та баз даних та захисту від несанкціонованого втручання у їхню роботу.

Значна кількість змін містить прогресивні норми, проте деякі зміни є неоднозначними, зокрема, це стосується запровадження податкових канікул – через занадто жорсткі критерії  на практиці лише деякі компанії зможуть ними скористатися.

Загалом вважаємо, що спрощення податкової системи, а також підвищення прозорості та якості адміністрування податків сприятиме створенню сприятливих умов для залучення інвестицій та ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування.

Роботодавців штрафуватимуть по-новому

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, до трудового законодавства України, які посилили відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю. Так, наряду зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати до 3200 гривень Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" значно збільшено розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені статтею 265 КЗпП України.

Зокрема, змінами встановлено відповідальність для роботодавців у зв'язку з недопущенням контролюючих органів до проведення перевірки – штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Проте, у випадку коли підставою перевірки є оформлення з порушеннями трудових договорів або відсутність трудових договорів з працівниками розмір штрафу становить – 30 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 96000 гривень. Якщо ж перевірка здійснюється з метою виявлення виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску, - штраф становитиме 100 мінімальних заробітних плат – тобто 320000 гривень.

Важливо пам'ятати, що в ст. 265 КЗпП не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства. За своєю юридичною природою ці штрафи є фінансовими санкціями, а отже, щодо них не застосовується позовна давність встановлена ст.270 ГК України - протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення. Тобто, штрафи можуть бути накладені незалежно від дати вчинення правопорушення.

Окрім того у зв'язку з делегуванням органам місцевого самоврядування повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та накладення штрафів за його порушення КМУ було розроблено проект Постанови "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою пропонується затвердити ряд нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

З проектом Постанови можна ознайомитись за посиланням - goo.gl/NHLP9K .

НБУ продовжено обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках

У зв’язку з наявністю ризиків для цінової та фінансової стабільності Національний банк України подовжив чинні тимчасові обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках. Так, 14.12.2016 року НБУ було прийнято Постанову №410  "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках", Постанова набирає чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України. Таким чином, фактично це означає безстроковість дії обмежень на грошово-кредитному та валютному ринках, тобто ця постанова буде діяти до моменту скасування останнього з антикризових обмежень.

Все ж такі обмеження як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті та граничний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів обмежені певними строками, відповідно, ці дві вимоги встановлюються на строк 6 місяців до 15 червня 2017 року та можуть бути змінені достроково або подовжені у разі необхідності.

Загалом продовжують діяти такі обмеження як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 65%; 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. гривень в день; ліміт на зняття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. гривень в день тощо; обмеження на взаємозалік за експортними договорами; заборона купівлі, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів (ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014 та 2015 роки).

Такі кроки Нацбанку, спричинені невизначеністю внаслідок посилення політичної напруги та побоюваннями щодо затримки надходження офіційного фінансування через повільне впровадження заходів, передбачених спільною програмою України з МВФ.

На фоні лібералізації регулювання грошово-кредитного та валютного ринків прийняття подібних рішень може здатися безсистемним, проте, як зазначають представники Нацбанку у разі зниження зазначених ризиків та за наявності сприятливих передумов на грошово-кредитному і валютному ринках та в українській економіці в цілому, Національний банк планує продовжити поступово пом’якшувати тимчасові обмеження, встановлені даною постановою, водночас, щоб не створювати у учасників ринку хибних календарних орієнтирів щодо процесу лібералізації, Національний банк прийняв рішення зробити безстроковою постанову Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"

20.12.2016р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", проектом пропонується визначити порядок створення, діяльності, припинення товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ). Прийняття зазначеного Законопроекту обумовлено відсутністю системного регулювання правової діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю та Товариств з додатковою відповідальністю.

Вказаним проектом пропонується виключити норми Цивільного кодексу, присвячені регулюванню товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю (статті 140 – 151 ЦК України). Як стверджують розробники законопроекту такий крок дозволить звільнити українське корпоративне законодавство від норм, які по суті є недостатньо детальними для належного регулювання відповідних складних відносин, в більшості своїй позбавлені самостійного регулятивного навантаження і дублюючий характер яких лише продукує колізії з нормами Закону України «Про господарські товариства» та буде створювати такі колізії з нормами закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

До основних нововведень Закону належать: виключення учасника лише на підставі рішення суду; детальна регламентація порядку укладення, та змісту корпоративного договору; удосконалення процедури виплати дивідендів (здійснюється у строк, що не перевищує 6 місяців з дати прийняття такого рішення); запровадження інституту значних правочинів і правочинів із заінтересованістю, а також відповідальності менеджменту за недотримання передбаченої процедури укладення таких правочинів; відсутність вимоги вказувати учасників та їхні частки в статуті товариства; можливість учасників самостійно встановлювати кворум загальних зборів ТОВ;встановлюються чіткі критерії нікчемності рішень загальних зборів товариства; скасовано заборони на конвертацію майнових вимог до товариства в частку в статутному капіталі; рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заява про вступ до товариства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню; та інші.

Метою прийняття законопроекту – було досягнення максимальної диспозитивності корпоративного управління, проте, на нашу думку, такі нововведення як виключення учасника лише на підставі рішення суду та необхідність нотаріального посвідчення таких документів як рішення загальних зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, заяви про вступ до товариства – є ускладненням реалізації учасниками ТОВ своїх законних прав. Вважаємо, що покладення на учасників та товариство необгрунтованого матеріального обтяження у вигляді обов’язку нотаріально засвідчувати прийняття ними рішень при реалізації законних прав на управління товариством є недопустимим.

Окрім того, викликають побоювання і положення законопроекту стосовно регламентації корпоративного договору. Так, законопроектом передбачається, що корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства. На нашу думку запровадження корпоративних договорів може ускладнити діяльність товариства, створивши для певної кількості учасників інші умови, ніж ті, що передбачені в статуті для всіх інших. До того ж, корпоративний договір може суперечити статуту товариства, що може спричинити виникнення різних правових режимів діяльності учасників. 

Та, незважаючи на недоліки законопроекту, прийняття окремого Закону для врегулювання правового становища ТОВ є вкрай необхідним, адже це створить єдину правову базу для регулювання діяльності ТОВ, та допоможе усунути численні прогалини в законодавстві стосовно такого врегулювання.

Підсумки виставки "ТрансУкраїна 2016"

В рамках виставки "ТрансУкраїна 2016", яка відбулась наприкінці жовтня цього року, Клубом логістів було проведено дискусійний практикум на тему: "Угода про Асоціацію з ЄС з точки зору імпортера і експортера. Що потрібно знати учасникам транспортно-логістичного ринку".

Володимир Ратушняк, юрист-міжнародник, партнер Юридичної компанії "Альянс Ратушняк і Партнери" виступив на заході з доповіддю щодо перспектив законодавчого реформування транспортної галузі в даному контексті. Так, зокрема, було наголошено на питаннях розвитку транспортного ринку в зв'язку з визріваючими законодавчими змінами.

Проблема застарілого транспортного законодавства, в сучасних українських реаліях постає надзвичайно гостро, у зв'язку з чим висвітлення питань реформування транспортної індустрії, приведення норм національного законодавства у відповідність з вимогами ЄС набувають особливого значення.

Загалом до основних напрямів реформування транспортної галузі, юристом було віднесено 1) встановлення та використання обмежувачів швидкості; 2) уніфікація дозволених розмірів та ваги транспортних засобів; 3) гармонізація соціального законодавства; 4) впровадження перевірок придатності автомобілів та причепів до експлуатації, адже в цілому, ідеологія змін в транспортній індустрії базується на вимогах безпеки, екологічності, енергоефективності та доступності.

Виставка "ТрансУкраїна" – традиційно профільний захід, який є корисним операторам ринку логістичних послуг, метою проведення виставки "ТрансУкраїна" - є забезпечення галузі інформацією та корисними контактами, узагальнення практичного досвіду. Адже ні для кого не секрет, що в Україні на сьогоднішній день задіяна лише мала частка потенціалу логістики. Ринок здебільшого представлений таким переліком послуг, як контроль ланцюгів постачань, складські послуги, супровід і доставка товарів. Окрім того в рамках виставки було проведено такі заходи як Круглий стіл "Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут – реалії та перспективи" та міжнародна конференція "Спрощення процедур торгівлі – шлях до економічного зростання".

Детальніше про захід - http://logist.fm/publications/transukraina-2016-itogi-vystavki.

Обговорення Національної транспортної стратегії

Керуючий партнер, адвокат  Юридичної компанії "Альянс Ратушняк та Партнери" Володимир Ратушняк прийняв участь в заході з питань національної транспортної стратегії, який організовано  Міністерством інфраструктури за підтримки Єврокомісії.

            17.11.2016р.  відбулася прес-конференція та круглий стіл з питань національної транспортної стратегії. В ході проведення прес-конференції та круглого столу, було обговорено наступні проблемні питання для українського ринку транспортних послуг, що потребують удосконалення та реформування:

-           ефективність державного управління у сфері транспорту;

-           надання якісних та ефективних транспортних послуг;

-           забезпечення сталого фінансування транспорту;

-           підвищення транспортної безпеки та надійності;

-           підвищення міської мобільності та регіональна інтеграція.

Крім того, організатори заходу основною метою проведення заходу визначили налагодження діалогу щодо формування національної транспортної стратегії України, оскільки галузь інфраструктури та транспорту в України потребує кардинальних змін та удосконалення на законодавчому рівні, для забезпечення її хоча б для нормального функціонування.

            Транспортна стратегія, яка обговорювалась на заході першочергово стосувалась вантажних та пасажирських перевезень.  В цілому стратегія, яка розглядалась на заході, направлена на надання ефективних послуг як для громадян, так і для бізнесу, а також покращення сполучень між Україною, ЄС та іншими країнами.

В основу Національної транспортної стратегії лягла Стратегія сталого розвитку “Україна—2020” і Стратегія розвитку європейського транспорту до 2050 року, що свідчить про ключове значення економічного розвитку  для визначення напрямку розвитку транспортного сектору.

В роботі заходу, щодо обговорення стратегії прийняли участь представники Кабінету Міністрів України, представники міжнародних фінансових організацій, посли іноземних держав, представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Детальніше про захід - http://mtu.gov.ua/news/27967.html

Бути чи не бути податковій перевірці, якщо ваш контрагент ”благонадійний”?

Ваше підприємство, або контрагенти потрапили до переліку підприємств з Ухвали Солом'янського районного суду м.Києва про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України рядом підприємств (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59402206)? Тоді новела судової практики, розміщена нижче – саме для Вас.

Так складається, що традиційним кошмаром підприємців є повідомлення про проблеми контрагентів з податковими органами. Український бізнес настільки заляканий перспективами мати неприємності з податківцями у разі виявлення ними порушень податкового законодавства з боку контрагентів та подальшими перспективами судових справ, що вимушений перебирати на себе частину повноважень контролюючих органів зі здійснення контролю за "податковою благонадійністю" свого контрагента.

І, як виявляється, такі побоювання завжди небезпідставні, так, ще донедавна в ПК України однією з підстав для призначення документальної позапланової перевірки була підстава – "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства". Скандальну норму з ПК виключили, проте судова практика з цього приводу тривалий час складалась не надто сприятливою для підприємців. Тривалий час, ведучи бізнес, дотримуючись податкового законодавства, сплачуючи податки, не можна було бути впевненим, що ваше підприємство не звинуватять в порушенні норм податкового законодавства.

Так, наприклад, останнім часом, великої популярності набрала Постанова ВАСУ від 26.01.2016р., якою керуються адміністративні суди для обґрунтування своєї правової позиції при прийнятті рішення. Відповідно вказаної постанови ВАСУ, що якщо ваш контрагент здійснює фіктивну підприємницьку діяльність, то це є підставою здійснити зустрічну перевірку вашого підприємства та визнати вашу діяльність також фіктивною.

Проте, останнім часом така негативна судова практика розбавилась дещо більш втішними висновками ВАСУ для суб'єктів господарювання. Так, 06.09.2016 року ВАСУ було винесено ухвалу по справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому судом висловлено наступну правову позицію:

 "чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини."

Отже, як тлумачить ВАСУ єдиною причиною для хвилювань у суб'єктів підприємницької діяльності в згаданому контексті, повинно бути виявлення узгоджених дій підприємця та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди (тобто фактично наявність причинно-наслідкового зв'язку та умислу). Проте, зважаючи на нестабільність української реальності, потрібно бути обачливими, та обережними та не покладати оманливих сподівань на такі рішення, адже судова практика така мінлива і рішення судів з подібною правовою позицію поодинокі, а наслідки податкових перевірок можуть бути такими несподіваними…

Повний текст ухвалу ВАСУ від 06.09.2016р. - http://reyestr.court.gov.ua/Review/61251208