Преюдиційні війни

(опубліковано в журналі “Український юрист” № 12,  грудень 2012 року)

Вирішальну роль у вирішенні податкового спору можуть відіграти обставини, встановлені в судовому рішенні суду іншої спеціалізації

Спори між податковими органами та платниками податків, пов’язані із визнанням нікчемності правочинів в актах податкових перевірок, наразі не втрачають актуальності, і обидві сторони судових баталій перебувають у безперервному пошуку інноваційних методів боротьби. У бою були випробувані вже й судові економічні експертизи, й нотаріально посвідчені заяви від керівника контрагента про справжнє здійснення контрагентом господарської діяльності, і безліч інших засобів.

Наразі «гонка озброєнь» дісталася й такого непоширеного раніше засобу, як використання преюдиційної сили інших судових рішень.

Адвокат vs фахівець у галузі права за КУпАП

Основними  проблемами реформування адвокатури є забезпечення високої якості послуг, доступності правової допомоги, створення дієвих правових механізмів впливу адвоката на владні інституції з метою захисту інтересів свого клієнта.

Однак окрім адвокатів на ринку юридичних послуг діють і інші фахівці у галузі права. Законодавство та судова практика неоднозначно підходять до статусу фахівця в галузі права, однак молодим правникам, як то кажуть, треба спочатку стати фахівцем в галузі права, а вже потім – адвокатом.

Останнім часом дедалі частіше фіскальні органи під час перевірок почали складати протоколи про адміністративні правопорушення керівниками в сфері податкового обліку, а тому зустрічається непоодинока практика, коли процес адміністративного оскарження повідомлень-рішень триває, а директора (бухгалтера) притягають до адміністративної відповідальності, зокрема, за ст. 163-2 КУпАП.

Відшкодування вартості послуг адвоката в господарському процесі

Питання відшкодування стороні судового процесу вартості наданих їй адвокатських послуг іншою стороною, що програла процес, періодично висвітлюється в засобах масової інформації, однак остаточно розставити усі крапки над «і» в цьому питанні наразі не вдається. 

Спробуємо і ми підбити підсумки з актуальної для кожного адвоката проблематики.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Баллада о едином транспортом документе

Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» определяет первичный документ как документ, который содержит сведения о хозяйственной операции и подтверждает ее выполнение. Также в указанном законе предусмотрены обязательные реквизиты первичного документа: название документа (форма), дата и место составления, название предприятия, от имени которого составлен документ, содержание и объем хозяйственной операции, единица измерения хозяйственной операции, должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность оформления, личная подпись или другие данные, дающие возможность идентифицировать лицо, которое участвует в осуществлении хозяйственной операции.

Тіні забутих збитків

(Опубліковано в журналі "Український юрист" № 4, квітень 2012 року)

Кінець 2011-го — початок 2012-го року пройшли під знаком протистояння податкових органів та платників податків щодо врахування у податковому обліку збитків минулих років. Наразі маємо суперечливу практику в подібних справах адміністративних судів першої інстанції та неоднозначні прогнози щодо долі цих справ у наступних інстанціях

Коли наприкінці 2010-го року правнича спільнота та бізнесові кола перебували у стані схвильованого очікування нової податкової реальності, а Податковий кодекс (ПК) України став об’єктом прискіпливого вивчення фахівців, практично ніхто не звертав увагу на міну, закладену законотворцями у підрозділі 4 Перехідних положень фіскальної конституції.

І справді, на перший погляд, положення пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень є зрозумілими та однозначними. Зазначено, що від’ємне значення об’єкта оподаткування, тобто збитки підприємства, розраховані за підсумками першого кварталу 2011 року, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у другому кварталі цього року. У третьому абзаці того ж пункту додатково зазначається: «Розрахунок об’єкта оподаткування за ­наслідками другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року». Саме в цьому формулюванні виявилася схованою бомба сповільненої дії, яка масово вибухнула у потрібний час.