Як вже відомо всім автомобілістам, 14 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким запроваджується фіксація порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис).
Серед власників транспортних засобів найбільшого обговорення викликає питання, хто все ж таки нестиме відповідальність, адже багато власників фактично не володіють транспортними засобами, так як продали їх за «довіреністю».
Прийнятий Закон встановлює наступне:
Стаття 14-2 КУпАП, з урахуванням змін, передбачає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровані транспортні засоби. Отже, норма прямо вказує, що власники транспортних засобів нестимуть відповідальність та платитимуть штрафи, незважаючи на те, хто в момент його вчинення керував автомобілем.
Якщо ж транспортний засіб зареєстровано за межами території України і не підлягає реєстрації в Україні, то відповідальність нестиме особа, яка завезла такий транспортний засіб на територію Україні. Інформація про відповідних осіб до працівників органів МВС надходитиме від Держприкордонслужби України.
Водночас, внесеними змінами передбачено дві підстави звільнення власника від відповідальності за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі, а саме:
1) надана інформація, що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу;
2) протягом 14 днів з моменту отримання постанови про накладення адміністративного стягнення особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення вказаного правопорушення, звернеться особисто або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку до уповноваженого підрозділу Національної поліції із відповідною заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Перша підстава виглядає досить реально, адже після викрадення транспортного засобу чи номерного знаку, особа звертається до правоохоронних органів з заявою, яка і буде підставою та доказом звільнення від відповідальності. А от друга, тобто добровільне визнання вини правопорушником та згода на сплату штрафу, супроводжуватиметься труднощами для власниками, адже не завжди власники знають хто керував автомобілем в той момент та де шукати дану особу, та й самі порушники не поспішатимуть визнавати провину. Як наслідок, власнику автомобіля все ж таки доведеться сплатити штраф, а потім в добровільному або судовому порядку звертатися з вимогою відшкодувати розмір сплачених коштів до винної особи.
Крім вищезазначеного, ст. 14-2 КУпАП, з урахуванням змін, передбачає, що коли право володіння та користування транспортним засобом було передано іншій особі за договором найму (оренди), лізингу, прокату або іншій підставі відповідно до закону чи договору, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе особа, яка володіє та користується таким транспортним засобом. Водночас, на даний момент не зрозуміло, яким чином і коли будуть надаватися підтвердження передачі такого володіння та користуванні іншій особі для звільнення від відповідальності.
Враховуючи вищезазначене, власникам транспортних засобів рекомендуємо перереєструвати продані транспортні засоби на реальних власників з метою уникнення небажаного отримання «листів щастя».
Незважаючи на те, що Закон набрав чинності 8 серпня 2015 року, він так і залишається недієвим, адже органом, уповноваженим накладати відповідні стягнення, є Поліція, яка, юридично та законодавчо, ще не створена. Закон, який визначатиме повноваження поліції (Закон України «Про Національну поліцію») набере чинності 07 листопада, відтоді в почнуть діяти норми відповідальності за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Отже, на «листи щастя» власникам варто очікувати лише з 07 листопада.
Водночас, запровадження фото/відео фіксації порушень Правил дорожнього руху та притягнення до відповідальності власників транспортних засобів для України не вперше. В 2008 році Верховна рада України прийняла закон, яким запровадила фото/відео фіксацію та доповнила КУпАП нормою, яка передбачала притягнення до відповідальності за такі порушення власників транспортних засобів. Але наприкінці 2010 року Конституційний суд України визнав норму неконституційною, посилаючись на те, що законом передбачається презумпція вини власника транспортного засобу, яка суперечить конституційному принципу - презумпції невинуватості особи у вчиненні правопорушення. А тому, з метою недопущення обмеження прав громадян, закон втратив чинність.
Наступною спробою впровадження фото/відео фіксації в Україні було прийняття аналогічного закону в пакетів законів, так званих «законів 16 січня». Однак, такий закон діяв лише впродовж двох тижнів.
Нинішній Закон є третьою спробою запровадження фото фіксації порушень Правил дорожнього руху в Україні. Хоча, суть відповідальності, передбачена в ньому, не відрізняється кардинально від «попередників», а лише змінена термінологія. Як наслідок, виникають запитання, чи відповідає такий вид адміністративної відповідальності конституційним принципам та правовим презумпція. Відповідь на це питання має надати Конституційний суд України. Але вже навіть сьогодні можна говорити, що Закон обмежує конституційні права осіб, яким належить транспортний засіб, на доведення невинуватості. Тому можна прогнозувати, що після введення в дію фото/відео фіксації (з 07 липня), судові оскарження постанов про адміністративні правопорушення будуть не рідкістю.
ЮК "Альянс Ратушняк і Партнери"
Немає коментарів:
Дописати коментар