ГОСПОДАРСЬКІ СУДИ ПОЧНУТЬ РОЗГЛЯДАТИ НОВУ КАТЕГОРІЮ СПРАВ

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів", які набудуть чинності 01.05.2016, здатні не тільки суттєво покращити життя міноритарних інвесторів та ускладнити роботу акціонерним товариствам але й змусять всіх працювати по-новому, в тому числі і господарські суди.

З прийняттям зазначеного Закону, з 01.05.2016р. вступлять в нову редакцію Закону України "Про акціонерні товариства", Господарський процесуальний кодекс України, Господарський кодекс України та інші нормативно-правові акти.

Зі вступом в чинність нової редакції Закону України "Про акціонерні товариства", до відповідальності будуть притягуватись акціонери. Відповідно до ч. 8 ст.53 вказаного Закону у новій редакції,  акціонери та член наглядової ради, який є їхнім представником, несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих акціонерному товариству таким членом наглядової ради.

У зв'язку із чим, господарські суди з 01.05.2016р. почнуть розглядати нову категорію справ - справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою. До ст.12 ГПК України, додано ч.4-1, відповідно до якої справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю).

Впровадження нової категорії справ в господарських судах призвело до виникнення великої кількості питань як в самих суддів так і самих акціонерів та посадових осіб акціонерних товариств. Для конкретизування розгляду такої категорії справ в суді, Вищий Господарський Суд України виніс Інформаційний лист від 25.04.2016р., яким роз'яснив  питання щодо особливого складу учасників такого судового процесу та їх  повноважень, оприлюднення інформації судом про розгляд таких справ на офіційні веб-сторінці Судів, про публічність інформації щодо представників сторін та ін. питання.

Відповідно до п. 2 Листа ВГСУ, позивачем у таких справах є господарське (акціонерне) товариство, в інтересах якого подано позов про відшкодування збитків, завданих цьому товариству діями (бездіяльністю) його посадової особи. Право подати господарському суду позовну заяву від імені господарського товариства, а так само заяву про здійснення представництва позивача надано учаснику (акціонеру) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства. Ці особи матимуть статус представника відповідного товариства. Тобто, фактично, якщо акціонер володіє менше ніж 10% статутного капіталу товариства, він позбавляється права на звернення до суду за захистом свої прав.

Згідно зі змінами, внесеними до статей 21, 28 ГПК України, які наберуть законної сили 01.05.2016р., відповідачем у запроваджуваній категорії справ є посадова особа (у тому числі посадова особа, повноваження якої припинені), до якої пред’явлено позовну вимогу про відшкодування збитків, завданих господарському товариству її діями чи бездіяльністю. Відповідно, у цій категорії справ зазначена посадова особа не має права представляти товариство та призначати представника для участі у справі від імені господарського товариства.

Важливою новацією змін є встановлення вимог щодо офіційного оприлюднення оголошень у справах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Відповідно до ч.1 ст. 48 ГПК України такі оголошення оприлюднюватимуться на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Крім того, листом ВГСУ зобов'язав суди при розгляді справ про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, рішення та ухвали господарських судів, передбачені ч.4 ст. 48 ГПК України, вносити до Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного дня після їх винесення.

Водночас у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення з подальшим складенням його повного тексту в установлений законом строк таке рішення вноситься до Реєстру не пізніше наступного дня після виготовлення повного тексту судового рішення.

Детальніше з листом ВГСУ від 25.04.2016р. можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Вищого Господарського Суду України - http://www.arbitr.gov.ua

СЕМІНАР "ПЕРЕТВОРЕННЯ (РЕОРГАНІЗАЦІЯ) АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ", 19 травня 2016р.

Юридична компанія "Альянс Ратушняк і Партнери" запрошує Вас 19.05.2016р. прийняти участь в семінарі присвяченому темі реорганізації (перетворенню) акціонерних товариств, який відбудеться за ранковою кавою.

Питання до обговорення:

1. Акціонерні товариства: проблеми та переваги;
2. Коли вигідно перетворювати акціонерне товариство  в ТОВ (ТДВ);
3. Практичні рекомендації від фахівців.

Спікери:

Володимир Ратушняк – керуючий партнер ЮК “Альянс Ратушняк і Партнери”, адвокат, фахівець з великим досвідом практики в сфері корпоративного права.

Павлина Ратушняк – юрист ЮК "Альянс Ратушняк і Партнери", фахівець з корпоративного права, спеціалізується на процедурі припинення підприємств шляхом реорганізації.

Дата та час проведення:  19  травня 2016р. з 09.00 год. до 11.00 год. (реєстрація з 9.00 год до 9.30 год).

Місце проведення: м. Київ, вул. Хрещатик 1/2, готель "Дніпро", конференц-зал "Борисфен".

Вартість участі: 300 грн.

УВАГА! Всі охочі взяти участь в зустрічі повинні обов’язково попередньо зареєструватися. Реєстрація проводиться в робочі дні до 18.05.2016 включно, за телефонами: +38(044)227-16-82(81), +38(067)537-38-82 або за електронною поштою: office@egalconsulting.com.ua (кількість місць обмежена).

Реквізити для оплати за участь у зустрічі:

Отримувач ТОВ "Альянс Ратушняк і Партнери" , код ЄДРПОУ 33692314 р/р 260000103303 в АТ "Прокредит Банк",м. Київ, МФО 320984, (отримувач є платиником єдиного податку за ставкою 5% неплатник ПДВ). Призначення платежу: "За надання інформаційно-консультативних послуг щодо регулювання діяльності акціонерних товариств".

*Організатори семінару зберігають за собою право припинити реєстрацію у разі набрання максимально кількості учасників.

Будуємо без ліцензій

30.03.2016р Кабінет Міністрів України затвердив Ліцензійні умови та новий Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV і V категорій складності, які втричі зменшують кількість робіт, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензійні умови та Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва прийнято на виконання вимог Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», що набув чинності 28.06.2015.

У порівнянні з попередніми Ліцензійними умовами (наказ Мінрегіонбуду від 27.01.2009 № 47), новий документ значно зменшив кількість робіт у сфері будівництва, які підлягають ліцензуванню. Зі списку виключені:

• роботи з проектування, оскільки сьогодні виконавці цих робіт проходять професійну атестацію – сертифікацію;
• роботи з будівництва об’єктів І-ІІІ категорій складності;
• роботи інжинірингової діяльності, виконавці частини яких також отримують сертифікати.

Нові Ліцензійні умови та Перелік видів робіт спрощують ведення господарської діяльності для проектантів, забудовників, що будують нескладні об’єкти та для надавачів інжинірингових послуг. Це сприятиме створенню максимально простих і зрозумілих умов роботи на будівельному ринку України.

З моменту набуття чинності нових Ліцензійних умов заяви про отримання, анулювання, переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV категорії або IV і V категорій складності; заяви про внесення змін до переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV категорії або IV і V категорій складності, які підлягають ліцензуванню, та відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове забезпечення, наявну систему контролю якості виконання робіт, виконані заявником будівельно-монтажні роботи будуть розглядатися Держархбудінспекцією тільки у разі їх оформлення за формами згідно з додатками до цих Ліцензійних умов.

За матеріалами - http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248932805&cat_id=244277212

Чим є Національний банк України для експортерів: партнером чи перешкодою?

04.04.2016п. в м. Києві відбувся круглий стіл "Чим є Національний банк України для експортерів: партнером чи перешкодою?", в якому прийняв участь Володимир Ратушняк – адвокат юридичної компанії "Альянс Ратушняк і Партнери".

Участь в роботі круглого столу також прийняли представники Польських бізнес-організацій, представники українського бізнесу, які обговорили політику НБУ в цірині валютного регулювання, що створює перешкоди для просування українського експорту в країни ЄС. Обговорювались практичні кейси на прикладі прямих інвестицій в корпоративні права, при створенні юридичних осіб в Республіці Польща.

Як стало зрозуміло з виступів українських бізнесменів, велика кількість українських експортерів плідно співпрацю із Польщею, яка зарекомендувала як надійний партнер для українського бізнесу. Українські компанії здійснюють експорт своєї продукції на європейські ринки через свої підприємства в Польщі, та яка дає можливість українським товарам та послугам конкурувати на Європейських просторах.

На перший погляд все добре, однак українське законодавство передбачає видачу ліцензії для осіб, які мають намір інвестувати в корпоративні права. Володимир Ратушняк доповідав учасникам заходу по порядок ліцензування, який є архаїчним та не відповідає сучасним вимогам. Польська держава перейшла на електронну форму реєстрації бізнесу, а в Україні діють застарілі правила епохи соціалізму...

Національний банк фактично перешкоджає здійсненню інвестицій, керуючись положеннями інструкції, яку ж сам і затвердив. При цьому НБУ піддають сумніву ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 року, неправомірно  вважають що така угода не стосується НБУ, що не витримує жодної критики, адже Договір діє і активно застосовується. Учасники круглого столу дійшли згоди щодо найшвидшої зміни політики НБУ в питанні інвестицій.

За результатами обговорення такої пропозиції НБУ, учасники круглого столу дійшли висновку, що покращити ситуацію можна лише шляхом перегляду діючого законодавства України. Крім того, учасниками даного заходу було прийнято рішення підписати колективний лист-звернення до Голови НБУ із направленням копії Президенту України, Голові ВРУ та Бізнес-омбудсмену.

Організаторами заходу виступили – Асоціація українського бізнесу в Польщі, Польсько-українська господарча палата, Міжнародне товариство польських підприємців та газета "Бізнес".

Більш детально про захід - https://www.youtube.com/watch?v=kyD0tHgJP8k

ДФС збільшила терміни підготовки документів для їх перевірки

11.03.2016р. Державна Фіскальна Служба України опублікувала Лист № 5246/6/99-99-22-04-02-15, яким роз'яснила порядок та терміни проведення планової виїзної документальної перевірки у разі звернення платника податків у зв’язку із втратою документів.

Предметом вивчення при проведенні ДФС виїзної документальної перевірки є первинні бухгалтерські документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового Кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в п.44.1 та п. 44.3 ст. 44 ПК України, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПК України для подання податкової звітності.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Отже, враховуючи зазначене вище, у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених п. 44.5 ст. 44 ПК України, термін проведення такої перевірки переноситься до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

При цьому слід пам'ятати, що відповідно до п.3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Детальніше - http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/7437-5246.html.

Володимир Ратушняк, адвокат ЮК "Альянс Ратушняк і Партнери", прийняв участь у зустрічі стосовно реалій дотримання гарантій адвокатів при проведенні обшуку у приміщенні адвоката.

01.03.2016р. у м. Києві проведено зустріч за ранковою кавою із суддями, адвокатами та міжнародними експертами Проекту з приводу реалій дотримання  гарантій адвокатів при проведенні обшуку у приміщенні адвоката.

У зв'язку із тим, що досить часто при проведенні обшуків в офісах адвокатів неодноразово порушувалась ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою надано адвокатам гарантії дотримання їх законних прав, тому на початку 2014 року Пленум ВССУ затвердив узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи. В узагальненні акцентовано увагу на суворому дотриманні вимог закону під час розгляду клопотань, у яких порушується питання про обшук житла чи іншого володіння адвоката, з урахуванням додаткових гарантій, наданих, зокрема, вищевказаним законом.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",  у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Однак чи враховуються ці рекомендації на практиці? Які труднощі  виникають у адвокатів в ході таких обшуків? Відповіді ці та інші питання учасники зустрічі могли почути від  Станіслава Кравченко, заступника голови Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Ритіса Йокубаускаса, експерта Проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні", Євгенія Солодко, голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, керуючого партнера АО "Солодко і партнери", та адвоката Євгена Грушовця, партнера Ario Capital Group.

За словами учасників зустрічі, стан дотримання прав адвокатів значно погіршився та набув ознак системності. На прикладах  практики він показав – питання потребує реальних змін. За словами Станіслава Кравченка, судді відчувають на собі аналогічний тиск, який може мати форму як особистих погроз та обшуків, так і відкриття кримінальних проваджень проти них.

Колега з Литви, Ритіс Йокубаускас, звернув увагу на те, що у Європі щодо адвоката можуть бути проведені слідчі дії лише якщо він є підозрюваним у вчиненні злочину та закликав адвокатів та суддів діяти спільно та турбуватися про дотримання прав один одного.  "Проведення обшуку у приміщенні адвоката є ознакою тиску", - погодився з колегою адвокат Євген Грушовець.

Організаторами заходу виступили Асоціація правників України  спільно з Проектом ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні".

Детальніше про захід - http://uba.ua/ukr/news/4206/#

Як отримати дозвіл та працевлаштувати іноземця

В періодичному виданні "Кадровик України" опублікована стаття юриста ЮК "Альянс Ратушняк і Партнери"  Павлини Ратушняк, присвячена проблематиці отримання дозволу на працевлаштування іноземців.

Досить часто в українських компаніях виникає необхідність у використанні праці  іноземного спеціаліста, особливо коли йдеться про підприємства з іноземними інвестиціями чи з іноземними засновниками або про роботи зі складними технологіями.

Коли мова йде про іноземних громадян або осіб без громадянства (далі – іноземці), обов'язковим і ключовим питанням, яке передує прийняттю на роботу, є отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Працевлаштування іноземців без отримання дозволу є порушенням законодавства.

Іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеного Законом України "Про зайнятість населення", якщо інше не передбачено міжнародними договорами, які ратифіковані Україною.

Крім проблематики отримання дозволу на працевлаштування іноземців в України, автор статті детально описала саме процедуру  працевлаштування  таких осіб, яка складається з наступних етапів:

• повідомлення про відкриття вакансії;
• підготовка та подання документів до центру зайнятості;
• прийняття рішення центром зайнятості;
• плата за видання й отримання дозволу;
• прийняття на роботу іноземця, подання трудового контракту;
• продовження дії дозволу;
•  видача дублікату дозволу.

До того ж, автор статті зауважує на тому, що дозволи на працевлаштування іноземця видаються на визначений термін, тому дуже  важливо не пропустити терміни для продовження такого дозволу. Але Законом України "Про  працевлаштування населення" передбачено ряд підстав, які дозволяють влаштувати іноземця без відповідного дозволу.

Читати статтю - http://kadrovyk.com.ua/nomer/%E2%84%96-2-%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B8%D0%B9-2016