Визначення походження товарів

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених ч. 2 ст. 36 МКУ. Під країною походження товару може матися на увазі група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення із метою визначення походження товару (ч. 3 ст. 36 МКУ).

Із метою визначення країни походження товару Головне управління ДФС м. Києва 20.05.2016р. видало лист №11293/10/26-15-12-01-18, яким роз'яснило, коли товари та послуги вважаються українськими.

   Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI, із змінами та доповненнями, код товару згідно з УКТ ЗЕД є одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається в податковій накладній при постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Статтею 36 гл. 6 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI (далі - Митний кодекс) визначено, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.

   Згідно зі ст. 40 гл. 6 Митного кодексу, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями ст. 40 Митного кодексу.

    Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

  Такі критерії достатньої переробки, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

    Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

   Враховуючи викладене, якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній не зазначається.

    Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Детально ознайомитись із листом - http://kyiv.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68360.html

До уваги перевізників: з 1 червня рух вантажівок при температурі вище 28ºC заборонено

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» Укравтодор інформує перевізників, що від початку літа рух автотранспорту загальною масою понад 24 тонни з навантаженням 7 і більше тонн на вісь за температури повітря +28ºС і вище заборонено всіма українськими автомобільними дорогами державного значення. Заборона діятиме протягом усього літнього періоду в денну пору доби з 10:00 до 22:00.

Для інформування водіїв вантажного транспорту про обмеження руху на автошляхах встановлено відповідні дорожні знаки та інформаційні панно. Для тимчасового відстою великогабаритних транспортних засобів вздовж доріг підготовлено понад 800 майданчиків. Проте, запровадження тимчасового відстою ускладнить перевезення швидкопсувного вантажу, адже для певної категорії товарів є обмеження щодо тривалості перевезення такого вантажу. Тривалість та інші умови перевезення вантажів, в тому числі швидкопсувних регулюється  Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997   № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Окрім цього, Держагентство звертає увагу перевізників на дотримання водіями вантажних транспортних засобів вагових параметрів і нагадує: ухваленою Кабінетом Міністрів 21 жовтня 2015 року постановою № 869 заборонено рух автомобільними дорогами загального користування державного значення вантажівкам загальною вагою понад 40 тонн, на дорогах місцевого значення - великогабаритному транспорту з навантаженням на вісь більше ніж 7 або фактичною масою понад 24 тонни. Тобто, ці обмеження діють постійно, незалежно від сезонного періоду та температури повітря.

Такі заходи необхідні для гарантування безпеки водіїв та збереження автодоріг.

Наразі, для контролю за дотриманням водіями вантажних транспортних засобів вагових параметрів на українських автошляхах працюють територіальні підрозділи Укртрансбезпеки та Національної поліції із залученням 33 пунктів габаритно-вагового контролю.

Водіям слід дотримуватися вимог встановлених заборонних та інформаційних дорожніх знаків і враховувати зазначену інформацію під час планування транспортних перевезень у літній період.

http://www.ukravtodor.gov.ua/novini/%D1%81_do-uvagi-pereviznikiv%3A-z-1-chervnya-rukh-vantazhivok-pri-temperaturi-vishche-28%C2%BAc-zaboroneno.html

НБУ намагається збільшити український експорт

НБУ 07.06.2016р. прийняв дві постанови №341 "Про внесення змін до деяких-нормативно-правових актів Національного банку України" та №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Головною метою прийняття зазначених постанов є  пом'якшення адміністративних обмежень, що повинно стабілізувати клімат на грошово-кредитному та валютному ринках. 

За статисткою, яку надає НБУ, починаючи з березня 2016р. відбувається перевищення пропозиції іноземної валюти над її попитом на міжбанківському валютному ринку. Такі зміни зумовлені підвищенням цін на сировину сировину на світових ринках та збільшенням попиту на українську продукцію, яка експортується до інших країн світу.

Крім того, НБУ повідомляє про те, що відбувається  поступове відновлення довіри до банківського сектору, про яке свідчить тривале зростання обсягу депозитів домогосподарств в національній валюті протягом тривалого періоду та поновлення зростання обсягу депозитів домогосподарств в іноземній валюті у квітні цього року. Окрім того, сьогодні присутні такі позитивні сигнали як тривале перевищення продажу населенням валюти банкам над її купівлею, а також наявність валютної ліквідності у банків, про що свідчить високий попит на державні облігації внутрішньої позики в іноземній валюті.

З огляду на такі позитивні зміни на  грошово-кредитному та валютному ринках,  НБУ 07.06.2016р. прийняв дві постанови №341 "Про внесення змін до деяких-нормативно-правових актів Національного банку України" та №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".

Прийнятими постановами НБУ пом’якшує вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб з 75% до 65%. Таке зменшення відсотку першочергово вплине на експортерів українських товарів та послуг.

            Також підвищено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти та банківських металів з 6 тис. до 12 тис. гривень в еквіваленті. Крім того обмеження щодо суми операції з продажу банківських металів не буде поширюватись на монети, вироблені з дорогоцінних металів (у тому числі інвестиційні монети України).

Постановою №341 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", спрощує порядок проведення валютно-обмінних операцій.

            По-перше, банки та фінансові установи, які здійснюють обмін валют, відтепер можуть змінювати курси купівлі та продажу іноземної валюти протягом операційного (робочого) дня. Це дозволить знизити для них ризики, які можуть виникати в результаті змін ринкової кон’юнктури протягом дня, і, як наслідок, зменшити спред між курсами купівлі та продажу іноземної валюти.

            По-друге, дозволено встановлювати різні курси купівлі та продажу іноземної валюти у касі банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділах, пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адресами. Завдяки цьому банки та фінансові установи зможуть краще реагувати на регіональні особливості валютного ринку.

            По-третє, при здійсненні готівкових операцій конвертації однієї іноземної валюти в іншу банкам дозволено використовувати власний комерційний курс, а не офіційний курс НБУ.

            По-четверте, розширено перелік іноземних валют, які банки та фінансові установи можуть конвертувати. Відтепер вони можуть здійснювати конвертацію готівки іноземної валюти не лише 1-ї групи, а й 2-ї групи Класифікатора іноземних валют.

            По-п’яте, Національний банк спростив документообіг при проведенні валютообмінних операцій. Як і раніше, фізична особа, яка бажає придбати іноземну валюту, має пред’явити документ, що посвідчує особу та її резидентність. Але відтепер касир має здійснювати копіювання сторінок відповідного документа та зберігати його у документах дня лише у випадках, коли сума купівлі іноземної валюти перевищує 150 тис. грн. Це дозволить зменшити витрати банків та фінансових установ на проведення валютообмінних операцій та пришвидшити їх для клієнтів.

            На думку Правління Національного банку, цей комплекс заходів має створити підґрунтя для детінізації готівкового валютного ринку.

            До тогож, НБУ прийнятою Постановою №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" змінив обмеження обсяг видачі готівки з рахунків клієнтів банків. Відтепер клієнти банків можуть знімати з рахунків готівку в іноземній валюті та банківських металах на суму до 100 тис. грн. на добу, замість 50 тис. грн. на добу. Також цілком знято обмеження на обсяг видачі готівки в національній валюті, яке досі становило 500 тис. грн. на добу. Таке рішення

З метою поліпшення інвестиційного клімату Правління НБУ прийняло рішення дозволити репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам за 2014-2015 рр. Постанова № 342 передбачає, що повернути такі дивіденди за кордон зможуть емітенти корпоративних прав та акцій, за якими виплачуються дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок в цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор. Для повернення за кордон дивідендів одна особа може обрати лише один уповноважений банк. Порядок зміни уповноваженого банку, що обслуговує ці операції, аналогічний до порядку, що передбачений для операцій з імпорту товарів.

            Для нівелювання впливу репатріації дивідендів на стан валютного ринку Національний банк встановив граничну суму дивідендів, яку дозволяється повертати за кордон. Протягом календарного місяця особа може повернути за кордон дивіденди лише у межах загальної суми, що не перевищує більшого з двох наступних граничних значень – 1 млн дол. США (в еквіваленті) або 10% від загального обсягу дивідендів, що підлягають/підлягали поверненню за кордон такою особою. Якщо ці 10% становлять понад 5 млн дол. США (в еквіваленті), то максимальна сума репатріації дивідендів протягом календарного місяця не може перевищувати 5 млн дол. США (в еквіваленті).

            Таке рішення, з одного боку, задовольнить потребу іноземних інвесторів в репатріації дивідендів, а з іншого боку, не буде спричиняти надмірний тиск на міжбанківський валютний ринок. В подальшому Національний банк має на меті дозволити репатріацію дивідендів за попередні роки до 2014 року, а також за 2016 рік.

            Зміни, окреслені в постанові № 342, окрім змін щодо репатріації дивідендів, набувають чинності 09 червня 2016 року і діють до 14 вересня 2016 року включно. Норми щодо репатріації дивідендів набувають чинності 13 червня 2016 року. Зміни, окреслені в постанові № 341 набувають чинності 15 червня 2016 року і не мають строку дії.

Ознайомитись із текстами постанов - http://www.bank.gov.ua/control/uk/index

Як працює спрощена система виплати дивідендів

27 травня 2016р., набрав чинності Порядок виплати акціонерним товариством  дивідендів, затверджений рішенням НКЦПФ №391 від 12.04.2016р.

Даний порядок спрощує та встановлює послідовність дій акціонерного товариства (далі – "АО"), професійних учасників депозитарної системи по виплаті акціонерним товариством дивідендів, порядок та терміни перерахування дивідендів особам, які мають право на їх отримання.

У зв'язку із набранням чинності нової редакції Закону України "Про акціонерні товариства" від 01.05.2016р., АО тепер може здійснювати виплату дивідендів через депозитарну систему або напряму акціонерам, що раніше Законом дозволялось здійснювати тільки через депозитарну систему. Конкретний спосіб виплати дивідендів визначається рішенням Загальних зборів акціонерів.

Виплата дивідендів за простими акціями безпосередньо акціонерам здійснюється в порядку, визначеному наглядовою радою АО в термін, що не перевищує 6 (шести) місяців з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

У разі виплати дивідендів безпосередньо акціонерам, АО повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок, термін виплат та про спосіб отримання нарахованих дивідендів акціонерам товариства із зазначенням того, що у випадку повернення АО грошових коштів, такі кошти виплачуються відповідним акціонерам через депозитарну систему України.

АО здійснює виплату дивідендів шляхом виплати всієї суми дивідендів в повному об'ємі або декількома частинами, якщо таке передбачено рішенням Загальних зборів  або наглядової ради АО. У випадку прийняття АО рішенням про виплату  дивідендів частинами така виплата здійснюється одночасно всім акціонерам пропорційно.

Центральний депозитарій цінних паперів протягом наступного робочого дня після отримання розпорядження АО щодо складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а також інформації і документів про виплату акціонерним товариством дивідендів, в порядку, встановленому локальними документами Центрального дипозитарію, розміщує на совоєму веб-сайті інформацію про виплату АО дивідендів.

Детальніше ознайомитись із Положенням - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0639-16

Експорт та імпорт товарів за 4 години або митниця без черг?

18.05.2016р.  Міністерство фінансів України анонсувало проект постанови "Про деякі питання реалізації принципу "єдиного вікна" при здійсненні митного, санітарно-епідемічного, ветеренарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю", яку було 25.05.2016р. українським урядом було затверджено.

            Новацією такої постанови є впровадження з 1 серпня 2016р. "єдиного вікна" – електронна автоматизована система митних послуг, що формує концептуально новий порядок взаємодії митних органів із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (далі – "ЗЕД").

            Система "Єдине вікно" вважається передовим сучасним інструментом спрощення та зменшення кількості митних процедур. Ця система передбачає створення електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митним пунктам в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який перевозиться через кордони України. Зокрема, затверджена постанова, передбачає здійснення всіх видів контролю (митного,  санітарно-епідеміологічного, ветеренарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю) за допомогою електронного обміну даними. Таким чином, замість безкінечної кількості печаток та штампів державних органів на паперових документах будуть проставлятися електронні відмітки в спільні базі даних.   

            Відповідно положень постанови, передбачається наступна процедура  оформлення документів.  З моменту початку завантаження транспортного засобу для вивезення/ввезення товарів за/в межі митної території України підприємство може для здійснення відповідних видів державного контролю направити органу доходів і зборів, в якому відбуватиметься митне оформлення товарів для їх вивезення за межі митної території України (далі – митниця відправлення), електронне повідомлення та сканкопії документів, необхідних для здійснення відповідного виду державного контролю, підписані електронним цифровим підписом.

В електронному повідомленні підприємство зазначає реквізити зовнішньоекономічного договору (документу, що його замінює), комерційного рахунку (інвойсу), який визначає партію товарів, та транспортного (перевізного) документу, на підставі якого товари переміщуватимуться в пункт пропуску через державний кордон України, дату, час та місце, коли товари можуть в присутності представника підприємства бути пред’явлені відповідному контролюючому органу для можливої перевірки.

Тобто до того часу як транспортний засіб прибуде до пункту митного контролю, відповідні посадові особи будуть мати всі необхідні документи для здійснення відповідного контролю вантажу.

Відповідно до Постанови час на прийняття рішення контролюючим органом по здійсненню відповідного виду контролюючим органом по здійсненню відповідного виду контролю складає 4 години. В іншому випадку застосовується принцип "мовчазної згоди" – тобто, електрона система самостійно автоматично формує позитивне рішення про проведення відповідного виду контролю, що є підставою для завершення митного контролю.

Крім того, огляд товару буде здійснюватися одночасно всіма контролюючими органами – не пізніше, ніж 24 робочих годин від запропонованого часу підприємствами.  

Законодавець, пояснює запровадження "Єдиного вікна" тим, що така система дозволить значно спростити митні процедури та скоротить час на їх проведення, мінімізує людський фактор при прийнятті рішень митниками та контролюючими органами, що дозволить значно знизити корупційні ризики та можливості для перевищення службових повноважень у відносинами з суб'єктами ЗЕД. У результаті, створення "Єдиного вікна" на митниці сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні та збільшить кількість експорту/імпорту через територію України.

Ознайомитись із текстом постанови - http://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%9C%D0%A3.pdf

Безкінечний випробувальний термін чи захист соціальних гарантій?

17.05.2016 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу" (далі – "Закон").

Ціллю прийняття цього закону, на думку його авторів, є "удосконаленням трудового законодавства з метою забезпечення реалізації певної категорії громадян конституційного права на працю та унеможливлення зловживань з боку роботодавців при встановлення працівникам випробування при прийнятті на роботу".

Цим законодавчим актом розширено перелік категорій працівників, для яких не встановлюється випробувальний термін при прийомі на роботу. До таких категорій відносяться: особи, обрані на посаду; переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; особи, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи; вагітні жінки; одинокі матері, що мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; особи, з якими укладається трудовий договір строком до 12 місяців; особи, які приймаються на роботу на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщені особи.

Відміна випробувального строку для таких категорій працівників безперечно є великою перевагою, оскільки саме такі категорії, що вказані вище, зазнають найбільшої дискримінації від роботодавців. Тобто такі заходи є соціальними гарантіями, які для нашого суспільства є неодмінно необхідними.  Але, враховуючи недосконалість та прогалини українського законодавства, виникає закономірне питання - наскільки це буде працювати в українських умовах та контролюватися перевіряючими державними органами невідомо, оскільки на даний час діє  мораторій на проведення перевірки з дотримання трудового законодавства на підприємствах.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Законом визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Дана норма Закону надасть можливість роботодавцям безпідставно продовжувати випробувальний термін для працівників. Попередньою редакцією Закону було конкретизовано та чітко визначено що, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Також передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три робочі дні.

З такої норми Закону випливає що, роботодавцю надається право на звільнення працівника як такого, що не пройшов випробування лише після письмового попередження про невідповідність працівника займаній посаді, з умовою, що попередження має бути видано за три дні до звільнення. Фактично працівник набуває можливості оскаржити таке звільнення, якщо він так і не отримав письмового попередження.

Отже, такі зміни в законодавстві захистили соціальні гарантії певних категорій осіб, але при цьому надали можливість роботодавцям безпідставно подовжувати строки випробувального терміну та безпідставно звільняти працівників.

З текстом Закону можна детальніше ознайомитись за посиланням - http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53191

19 травня 2016р. проведено бізнес-сніданок з корпоративного права

Юридична компанія  "Альянс Ратушняк і Партнери" провела бізнес-сніданок, присвячений правовій процедурі перетворення (реорганізації) акціонерних товариств.

19 травня 2016р. в м. Києві відбувся бізнес-сніданок для Голів правління, юридичних департаментів (відділів) та бухгалтерів акціонерних товариств, де обговорювались проблемні питання, які виникають при перетворенні (реорганізації) акціонерних товариств в товариства з додатковою відповідальністю та з обмеженою відповідальністю.

Найчастіше до реорганізації вдаються з метою: одержання доходів (збільшення доходів); зменшення витрат; необхідністю розширення можливостей фінансування; залучення нових інвесторів; перехід на більш просту та економічну форму бізнесу; отримання більшої частки ринку; оптимізації трудових ресурсів; розподілу бізнесу у разі виникнення непорозумінь між власниками.

Необхідність проведення такого заходу тим, що українське законодавство, яке регулює процедуру перетворення (реорганізації,) недосконале, а тому при проведенні такої процедури виникає безліч додаткових питань, які на законодавчому рівні не врегульовані.

Спікерами на бізнес-сніданку виступи адвокат, ліквідатор Володимир Ратушняк та корпоративний секретар, юрист Павлина Ратушняк, які в ході сніданку розповіли про наступні питання: коли саме необхідно перетворювати акціонерне товариство в ТОВ/ТДВ, фінансова складова супроводження діяльності акціонерного товариства та ТОВ/ТДВ; проблемні питання при проведенні реорганізації; етапи реорганізації; "мертві" акціонери; судова практика.

Крім вказаних питань, учасника заходи мали можливість отримати відповідь на питання, які їх цікавлять та у вільній формі обговорити конкретні приклади та проблеми, які виникають на практиці при реорганізації (перетворенні) акціонерних товариства, а також отримати практичні поради від фахівців ЮК "Альянс Ратушня і Партнери" в галузі корпоративного права.