Коментар: Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Законом України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі – «Закон про ЄСВ») (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці) за № 219-VIII від 02.03.2015 року (надалі – «Закон за № 219») було змінено нещодавно прийнятий порядок розрахунку понижуючого коефіцієнту для зниження розміру ставок єдиного внеску та перелік вимог, яким повинен відповідати платник для його використання. 13 березня 2015 року Закон за № 219 набув чинності. Даним законом передбачено, що до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску для платників єдиного внеску застосовується з понижуючим коефіцієнтом (надалі – Коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно наступні три умови:

Коментар: з 1 січня 2015 року модифікований транспортний податок

З нового року набуло чинності чимало законодавчих змін. 

Чергові нововведення відзначилися швидкістю прийняття та спектром суспільних відносин, які віднині регламентується з особливостями та застереженнями.

Так, з 1 січня 2015 року були введені податкові норми, які, зокрема, регламентують такий новий податок як транспортний.

Транспортний податок є місцевим податком та різновидом податку на майно (ст. 265 ПК України), а отже є одним з джерел наповнення місцевих бюджетів.

Платниками транспортного податку є як фізичні (в тому числі і іноземці), так і юридичні особи, оподатковуються тільки легкові автомобілі, які експлуатувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см.

Ліквідація підприємства: права та обов’язки працівників і роботодавця, захист прав працівників

В умовах сучасного динамічного світу, події змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Бізнесу постійно доводиться варіювати між айсбергами постійний законодавчих змін, кон’юнктури ринку, протидії конкурентів. Конкуренція – породження ринкової економіки, де перемагає спритніший. Кризові явища призводять до згортання виробництва, припинення діяльності, оптимізації та реорганізації суб’єктів господарювання.

Коментар: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»

Початок цього року ознаменувався черговими законодавчими змінами, причому подібні зміни є колосальними з огляду на їхній обсяг та період, впродовж якого вони були прийняті.

Зокрема, з 1 січня 2015 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Так, передбачається, що відтепер при прийнятті на роботу роботодавець зобов’язаний укласти або письмовий трудовий договір з працівником, або видати наказ, звісно, ознайомивши з ним працівника. До цього вважалося, що фактичний допуск працівника до виконання роботи, навіть без оформлення наказів, трудових договорів, підтверджував факт виникнення трудових відносин.

Двоичный ход

У представителей Фемиды наблюдается двойственный подход к отсеиванию кассационных жалоб на основании их «явной необоснованности» 12 ноября 2014 года на совместном заседании Судебных палат по гражданским и административным делам Верховного Суда Украины (ВСУ) было принято постановление по делу № 6-138цс14.В правовой позиции по делу сказано, что в соответствии с пунктом 5 части 4 статьи 328 Гражданского процессуального кодекса (ГПК) Украины, решая вопрос об открытии производства по делу, судья должен дать оценку доводам кассационной жалобы, сравнить их с изложенными в судебных решениях выводами судов и решить вопрос, есть ли необходимость проверить выводы судов на основании материалов дела.

Такие действия судьи, по мнению ВСУ, не являются сугубо процессуальными действиями, перечень которых содержится в других пунктах части 1 статьи 7 Закона Украины «О судебном сборе», других пунктах части 4 статьи 328 ГПК Украины и части 5 статьи 214 Кодекса административного судопроизводства (КАС) Украины, и требуют оценки обоснованности кассационной жалобы в сравнении с выводами судов в судебных решениях.

В связи с этим сделан вывод: при отказе в открытии кассационного производства на основании вышеуказанной нормы судебный сбор возврату не подлежит.

(Опубликовано в газете «Юридическая практика» 

№ 49 от 09.12.2014 г.)

На форс-мажорной ноте

Недостаточное регулирование порядка подтверждения факта наступления форс-мажорных обстоятельств порождает серьезные сложности в правоприменении

(Опубликовано в газете «Юридическая практика» 

№ 35 от 02.09.2014 г.)

События, начавшиеся в конце 2013-го и продолжающиеся весь текущий год, возвели едва ли не на первое место на повестке дня юридического сообщества вопрос освобождения сторон от ответственности за неисполнение обязательств, обусловленное действием форс-мажорных обстоятельств (непреодолимой силы). Юридические механизмы, которые ранее применялись в исключительных случаях, теперь обрели жизненно важное значение,и тем заметнее стало их несовершенство.

Приходится отметить, что на практике истинной непреодолимой силой все чаще оказываются не сами форс-мажорные обстоятельства, а прорехи в законодательстве и несовершенство бюрократического аппарата, призванного это законодательство исполнять.

Автомобилизация

Война войной, а обед по расписанию. Подобный принцип, судя по темпам работы парламента, исповедует большинство наших народных депутатов. Не было бы проблем, если бы качество принимаемых законов не хромало на обе ноги. Особенно четко это просматривается в нормативном регулировании вопросов мобилизации. Объявив о частичной мобилизации еще 17 марта этого года, украинская власть не позаботилась о разрешении, очевидных для бизнеса, но таких непонятных для сытого чиновника вещах: возможности (невозможности) увольнения работника в связи с мобилизацией, уплате налогов и взносов, материальном обеспечении самих мобилизованных и т. д.